КИСЕЛЬО́В Йосип Михайлович (02(15). 03. 1905, с. Ширяєвка, нині Брян. обл., РФ — 03. 06. 1980, Київ) — поет, літературо­знавець, театро­знавець, пере­кладач. Респ. премія у галузі літ.-худож. критики (1975). Член СПУ (1944). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Харків. мед. ін­ститут (1927). Під час 2-ї світової війни — військ. кор. г. «За нашу победу», «За честь Батьківщини». Від 1946 — у г. «Правда України», від 1949 — «Радянське мистецтво» (обидві — Київ). Автор. зб. віршів «Интервью» (1928), «Ступени» (1929; обидві — Харків), «Огни» (К., 1947). Досліджував роз­виток сучас. драматургії та поеми. Упорядник зб. пере­кладів укр. поезії «Слово предо­ставляется Украине» (Х., 1931), пʼєс О. Коломійця «Фараони» (1966), В. Минка «Не називаючи прі­звищ» (1970; обидві — Київ). Окремі книги К. пере­кладено рос. та англ. мовами.