Меморіал жертв голодомору
«МЕМОРІА́Л ЖЕРТВ ГОЛОДОМО́РУ» Національний музей — меморіальний комплекс, що висвітлює історію геноциду українців, який був здійснений комуністичною радянською владою (див. Голод, голодомор 1932–33). Засн. 2009 у Києві як Держ. музей «Меморіал жертв голодоморів в Україні», від 2010 — нац., від 2015 — сучасна назва. Підпорядк. Мін-ву культури України. Автори проекту — художник А. Гайдамака, арх. Ю. Ковальов, скульптори М. Обезюк, П. Дроздовський. Перша черга музею (мемор.) складається з декількох частин: 2-х скульптур «Скорботний ангел», що є символіч. входом до меморіалу; площі «Жорна долі», по колу якої розташ. художні скульптури жорен, а в центрі — скульптура дівчинки «Гірка пам’ять дитинства»; «Свічі пам’яті» (вис. 30 м), орнаментов. скляними хрестами різної величини, що символізують душі померлих, і оточеної комплексом худож. композицій (лелеки, залізні хрести, кам’яні брили та плити із викарбуваними роками злочину проти українського народу); Зали пам’яті — центр. частини меморіалу, що нині виконує функції музею; алеї «Чорні дошки» — граніт. плит із переліком насел. пунктів, до яких застосовували спец. режим винищення насел. під час голодомору (цитати для алеї добирав художник М. Сядристий). У Залі пам’яті представлено предмети побуту селянства 1920–30-х рр., зібрані в селах, що постраждали від голодомору, 19 томів «Національної Книги Пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років» — найповнішого мартирологу, що містить інформацію про померлих і численні докум. матеріали. Тут розташ. моноблоки, наповнені архів. документами, свідченнями очевидців, фото і картами. У галереї експонують тимчас. плакатні виставки та демонструють докум. фільми відповід. тематики. Фонди музею нарах. понад 300 од. зберігання. Найбільшою цінністю є архів аудіо-, відео- та письм. свідчень очевидців голодомору, значну частину якого становлять матеріали 2003–07, передані музею Міжнар. благодій. фондом «Україна 3000» (свідчення зібрано в рамках проекту «Уроки історії»). Співроб. музею організовують зустрічі зі свідками голодомору, семінари для вчителів із методики викладання історії голодомору в школі, лекції, кінолекторії, круглі столи, конф.; надають наук. консультації колегам із країн Європи та США, реж., письменникам, журналістам, створюють наук.-докум. виставки з тематики голодомору та штуч. масових голодів 1920–40-х рр. (див. Голод 1921–23, Голод 1946–47). Серед реалізов. виставк. проектів — «Неспечений хліб» (виставка-тризна обряд. поминал. хлібів із різних регіонів України), «163. Одна зернина — одна людина» (інсталяція із зерна, наочне представлення масштабів демогр. втрат України), «Сторожі правди» (розповідь про голодомор на основі свідчень 10-ти людей, які пережили геноцид і живуть донині), «Нас вбивали, бо ми — українці», «Голодовка 1921–1923», «Штучний голод 1946–1947 рр.». В освіт. роботі зроблено акцент не лише на інформуванні молодого покоління про історію голодомору, а й на засвоєнні історії укр. культури, що зазнала деформації та перекручень у рад. час. Для наймолодших відвідувачів проводять заняття «Не дамо згасити свічу пам’яті», під час якого розповідають про місце свічки в традиц. культурі українців і спільно виготовляють свічку, яку в День пам’яті жертв голодоморів можна запалити на вікні свого помешкання; старші школярі мають можливість взяти участь в інтерактив. заняттях «Як розрізняти правду і фейки в ЗМІ», «Геноцид: що це?» тощо. Відвідувачі, які достовірно знають імена своїх родичів, вбитих у 1933, і яких немає в регіон. томах «Національної Книги Пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років», мають можливість заповнити анкети, за результатами опрацювання яких формується «Народна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр.» (нині містить бл. 30 тис. імен). Від 2015 меморіал є чл. Платформи європ. пам’яті та сумління — міжнар. проекту, покликаного досліджувати злочини та діяльність тоталітар. режимів у Європі в 20 ст. Меморіал включено до Держ. протоколу та Церемоніалу України, тому всі глави іноз. держав та вищі посад. особи, які прибувають в Україну в рамках офіц. візитів, відвідують його: вшановують пам’ять убитих покладанням кошиків квітів до скульптури «Гірка пам’ять дитинства» та ознайомлюються із Залою пам’яті. Щороку в четверту суботу листопада на тер. меморіалу проводять скорботні заходи до Дня пам’яті жертв голодоморів за участі перших осіб держави та громадськості. Буд-во 2-ї черги меморіалу (музей. частини з відповід. структурою) припинене під час президентства В. Януковича. 2018 Прем’єр-міністр В. Гройсман спільно з чл. КМ України заклав капсулу будівництва 2-ї черги меморіалу. Ген. дир. — В. Діденко (2010–15), від 2015 — О. Стасюк.