Маловський Мар’ян Мартинович
МАЛО́ВСЬКИЙ Мар’ян Мартинович (20. 05. 1926, с. Тиврів, нині смт Вінн. обл. — 28. 12. 1993, Київ) — графік. Чоловік Р. Кардиналовської. Член СХУ (1963). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський художній інститут (1959; майстерня І. Плещинського). Працював у Києві: 1959–71 — худож. ред. відділу етнографії ІМФЕ АН УРСР; 1973–82 — старший викладач Інституту культури. На творчій роботі. Учасник мистецьких виставок від 1960. Персон. — у Києві (1970, 1974, 1986, 1996 — посмертна). Основні галузі — станк. (портрети, пейзажі, темат. композиції) і книжк. (іл., екслібриси) графіка. Створив настроєві акварелі, що вражають ясністю барв. Як учасник етногр. експедицій замальовував пам’ятки архітектури, зразки нар. одягу, побут. речі. Деякі роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка, НХМ (обидва — Київ). Тв.: іл. — до творів О. Довженка («Зачарована Десна», «Потомки запорожців», «Поема про море»; усі — 1958–68), Т. Шевченка (1960–64), Д. Косарика (повість «Добром нагріте серце», 1961), Г. Тютюнника (зб. «Зав’язь», К., 1965); серії — «Українські хати» (1960–70), «Книжкові знаки» (1962–93), «Друга світова війна» (1965–82), «Пам’ятні місця музею-заповідника “Могила Т. Шевченка”» (1979); акварелі — «Завзятий маляр», «Думки на голову Тараса впали…», «Похорони батька Тараса», «Минають дні, минають ночі» (усі — 1961), «Музей Т. Шевченка в Каневі з Пилипенкової гори» (1970-і рр.), «Тарасова гора», «Дума Тараса. Останній приїзд в Україну» (обидві — 1989); екслібриси — Р. Кардиналовської (1962), О. Довженка (1964), Д. Косарика, книгозбірні Музею нар. архітектури та побуту у Києві, М. Гайдучок (усі — 1971), Я. Бердичевського (1981), Є. Кирилюка, власний (обидва — 1989); ліногравюри — «Думка», «Тополя», «Мені тринадцятий минало», «Тарас-пастушок», «В сім’ї», «Традиційний весільний стіл» (усі — 1963), «О. Довженко» (1964; 1979; 1991), «Г. Тютюнник», «Полум’яне літо 1941-го» (обидва — 1965), «Стежина до маминої хати» (1966), «Є. Мовчан» (1967), «Є. Адамцевич» (1968), «П. Панч» (1972), «М. Рильський» (1973), «П. Тичина» (1973; 1981), «Повоєнна весна» (1975), «Л. Ревуцький» (1980), «Бринить озимина» (1981), «Тарасова гора», «Дума Тараса. Останній приїзд в Україну» (обидва — 1989), «Блакитний порт» (1992), «Журавлі відлітають» (1993).
Рекомендована література
- Мар’ян Маловський. Акварель. Графіка: Каталог. К., 1984;
- 1996;
- Очеретний С. Жити, щоб малювати: До 85-річчя від дня народж. М. Маловського // Кореспондент. 2011. № 4.