Кардиналовська Роксолана Іванівна

КАРДИНАЛО́ВСЬКА Роксолана Іванівна (04. 12. 1929, Харків) — скульпторка, ґрунтознавець. Дочка Є. Кардиналовської, дружина М. Маловського. Канд. с.-г. н. (1961). Закін. Київський університет (1954). Працювала від 1961 в Інституті фізіології рослин та агрохімії АН УРСР: ст. н. с.; у НДІ наук.-тех. інформації та тех.-екон. дослідж. Держплану УРСР (1969–85; обидва — Київ). Авторка ст. «Види та сорти багаторічних лучних трав у країнах Західної Європи» // «Вісник сільськогосподарської науки» (1973, № 5, співавт.), кн. «Эффективность локального внесення основного минерального удобрення под сельскохозяйственные культуры» (К., 1979). Займалася коренепластикою та скульптурою. Учасниця міських, всеукр., всесоюз., закордон. мистецьких виставок від 1980. Персон. — у Києві (2006). Роботи К. відзначаються цікавим пластич. вирішенням, ліризмом, теплим гумором і громад.-філос. звучанням.

Тв.: коренепластика — «Забутий храм» (1971), «І книги мають свою долю» (1974), «Автопортрет» (1976), «Хоттабич» (1977), «Древній Славута» (1982), триптих «Чекання» (1983); ескіз пам’ятника жертвам сталін. репресій (1989) та проект пам’ятника жертвам Голодомору (1990), погруддя сина Романа (2009).

Літ.: Геращенко В. Маргарита и Леший из коряги // Сегодня. 2006, 24 июня; Гумецька А. Роксолана Кардиналовська — науковець і мистець // Березіль. 2010. № 10–12.

І. Л. Ружицька

Основні твори

коренепластика – «Забутий храм» (1971), «І книги мають свою долю» (1974), «Автопортрет» (1976), «Хоттабич» (1977), «Древній Славута» (1982), триптих «Чекання» (1983); ескіз пам’ятника жертвам сталін. репресій (1989) та проект пам’ятника жертвам Голодомору (1990), погруддя сина Романа (2009).