МАНА́ЙЛО Іван Федорович (16. 01. 1942, Ужгород — 08. 02. 2010, там само) — живописець і педагог. Син Ф. Манайла, батько В. Манайло-Приходько. Закін. Київський художній ін­ститут (1966; викл. Л. Чичкан). Працював в Ужгороді: 1968–73 — у Худож. фонді; в училищі приклад. мистецтва: 1966–85 — викладач, 1973–85 — директор Ініціатор створе­н­ня 1979–81 Мемор. будинку-музею Ф. Манайла в Ужгороді. Менеджер між­нар. асоц. «Інтерарт» (1989–93). Голова ТО профес. художників Закарпа­т­тя (1990–93). Ви­їхав 1998 до Угорщини. Брав активну участь у діяльності Культур. товариства русинів Угорщини. Основні галузі — станк. і монум. живопис. Учасник обл., всеукр., зарубіж. мистецьких ви­ставок від 1961. Персон. — у Тбілісі (1967), Ужгороді (1962), Ваці (Угорщина, 2002–03, 2005, 2007, посмертна — 2012), Будапешті (2006–07, 2009). Живописець зі своїм оригін. худож. стилем, екс­периментував у різних стилях (від кубізму до реалізму), тяжів до декор. мови. Виконував мозаїки для фасадів та фойє клубів, залів ресторанів, санаторіїв, автобус. зупинок. Деякі картини зберігаються у музеях Києва, Будапешта, Праги, Тбілісі. Серед учнів – М. Берец, Н. Борецька-Грабар, О. Малеш, А. Медвецька, В. Павлишин, В. Свалявчик, В. Черепаня.