Мартон Адальберт Олександрович
Визначення і загальна характеристика
МА́РТОН Адальберт Олександрович (справж. — Бейла Алекс Лукс; 01. 03. 1913, м. Клертон, шт. Пенсильванія, США — 22. 03. 2007, Будапешт) — живописець. Член СХ СРСР (1960, рекомендації до вступу надали Й. Бокшай, А. Коцка та Г. Глюк), Угор. Респ. (1976). Золотий хрест за заслуги перед Угор. Респ. (2003). Навч. у худож.-пром. школі у м. Брно (нині Чехія, 1932–34), закін. худож.-пром. школу у м. Ґаблонці (нині Чехія, 1936; викл. К. Май, Р. Флейснер). 1938–73 жив в Ужгороді. Учасник обл., респ., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок від 1940-х рр. Персон. — в Ужгороді (1941). Виїхав до Угорщини. На творчій роботі. Малював для будапешт. галерей. Основна галузь — станк. живопис. Писав переважно натюрморти, пейзажі Закарпаття. Деякі полотна зберігаються у музеях України, Угорщини, РФ, США, Канади, Японії. 2015 у Закарп. худож. музеї ім. Й. Бокшая (Ужгород) організовано виставку картин М.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Зима в горах» (1957), «На лісопункті» (1958), «Рання весна» (поч. 1960-х рр.), «Закарпатський мотив» (1960-і рр.), «Синяк» (1960), «Колгоспна череда» (1961), «Після дощу» (1968), «Піони», «Гірська річка», «Краса літнього лісу», «Сонячний день», «Натюрморт із польовими квітами» (усі — 1970-і рр.), «На Рахівщині» (1970), «Говерла» (1971), «Натюрморт із дельфініумами» (1990-і рр.).