Маловисківський район

Визначення і загальна характеристика

МАЛОВИ́СКІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-західній частині Кірово­градської області. Межує на Зх. з Новоархангел. і Добровеличків., на Пд. — з Новоукр., на Сх. — з Кіровогр., на Пн. — з Новомиргород. р-нами Кіровогр. обл. 1923 на тер. сучас. Маловисківщини з Маловисків., Великовисків., Ерделів., Злин., Плетеноташлиц., Хмелів. і Якимів. волостей Єлисаветгр. пов. утвор. Маловисків., Великовисків., Злин. і Хмелів. р-ни, які до 1925 пере­бували у складі Одес. губ. та водночас до 1930 — Зіновʼєв. (до 1924 — Єлисаветгр.) округи. 1930 села Злин. р-ну включено у межі Хмелів. р-ну, 1931 села М. р. — Великовисків. р-ну. Від 1932 насел. пункти сучас. Маловисківщини пере­бували у складі Одес., від 1939 — Кіровогр. обл. 1935 М. р. від­новлено. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Після знач. вимира­н­ня людей від серед. 1933 роз­почато процес «до­приселе­н­ня в степ. р-ни». Згідно з по­становою Політбюро ЦК КП(б)У від 11 вересня 1933 встановлено норми «до­приселе­н­ня» до Великовисків. р-ну в кількості 1000 родин. На­прикінці 1933 — на поч. 1934 до Великовисків. р-ну пере­селено 4305 селян з Білорусі. Під час нім.-фашист. окупації (від поч. серпня 1941 до серед. березня 1944) Великовисків. р-н входив до Кіровогр., а Маловисків. і Хмелів. р-ни — до Новомиргород. гебітів Микол. ген. округу райхскомісаріату «Україна». На фронтах 2-ї світової вій­ни загинули 3564, зникли без­вісти 602 та померли від ран 208 жит. Маловисківщини. 1958 до М. р. при­єд­нано кілька сільс. рад Великовисків. р-ну (решта ві­ді­йшли до Кіровогр. і Новомиргород. р-нів), 1962 — села Хмелів. р-ну. У тому ж році Іваноблагодатнів. сільраду М. р. пере­дано до Кіровогр. р-ну. 1962–65 Плетеноташлиц. сільс. рада належала до Новоукр. р-ну. У цей період у межах М. р. пере­бувала частина насел. пунктів Новомиргород. р-ну. 1965 до Новоукр. р-ну пере­дано Глодос., до Кіровогр. р-ну — Микол. і Овсяників. сільс. ради. 2009 знято з обліку с. Прохорова Балка. 2016 пере­йменовано с. Леніна на Гаївка (у дорад. період мало назву Ерделівка), с. Леніно-Ульяновка — на Калаколове, с. Ленінське — на Пасічне, с-ще Комсомольське — на Заповід­не, Улянівка — на Вишневе, повернуто істор. назву с. Миролюбівка (від 1934 мало назву Кіровка). Площа 1248 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 51 494 особи (складає 90,6 % до 1989); станом на 2016 — 43 532 особи; пере­важно українці (бл. 84 %), а також росіяни (13 %), білоруси, молдовани. М. р. є найбільшим за кількістю жит. у Кіровогр. обл. У р-ні — м. Мала Виска, смт Смоліне та 56 сільс. насел. пунктів. Лежить на Придні­провській височині. Поверх­ня — під­вищена полого-хвиляста лесова рівнина, роз­членована ярами, балками, долинами. Землі р-ну є частиною лісо­степ. зони України. Найвища точка — побл. с. Оникієве (240 м над р. м.). Тер. р-ну роз­таш. на УЩ, складеному з докембрій. кри­сталіч. порід. Зверху вони вкриті пісками та глинами палеоген. системи. Корисні копалини: граніт (Злин., Капустин., Краснопіл. родовища), уран. руди (Березів., Костянтинів. родовища), торф (Маловисків. і Великовисків. родовища містять низин. тип торфу з зольністю 33 % та тепло­провід­ністю 5158 ккал/кг), буре вугі­л­ля (гнізд. заляга­н­ня, запаси не­значні). Пл. земель с.-г. при­значе­н­ня 110,9 тис. га (орних — 99,9 тис. га), природо­охорон. — 273,4 га, лісогосп. — 7158 га, водного фонду — 1563 га. Ріки бас. Пів­ден­ного Бугу: Мала Вись, Велика Вись, Кільтінь, Плетений Ташлик з притокою Сухий Ташлик. Споруджено 141 ставок з пл. водного дзеркала 989 га, 8 водо­сховищ заг. пл. 520,5 га. Ґрунти пере­важно чорноземні. У лісах ростуть дуб, ясен, клен, липа, акація, верба, осика. Обʼєкти природно-заповід. фонду місц. значе­н­ня: заказники Витоки р. Мала Вись (створ. 2000, 3 га), Карпенків край (1996, 250 га), Краснопільська балка (1996, 50 га; усі — ландшафтні), Заплава р. Мала Вись (орнітол., 1996, 2 га), Плетений Ташлик (ботан., 1996, 5 га), памʼятки природи Бірзуловські горби (комплексна, 2 га), Каскади (геол., 3 га; обидві — 1971), Оман високий (1998, 2 га), Полезахисна смуга № 1 (14 га), № 2 (16 га), № 3 (9 га), № 4 (4 га; усі — 1968, ботан.). 2016 вироблено 218 863 т зерн. і зернобоб. культур, 68 231 т соняшнику, 41 082 т картоплі, 16 278 т овочів, 1160 т плодів і ягід; 2939 т мʼяса, 14 450 т молока та 24 700 тис. шт. яєць. Працюють 25 с.-г. під­приємств і 150 фермер. госп-в. У р-ні — 16 заг.-осв. шкіл, Маловисків. ПТУ, школа-інтернат, 12 дитсадків, рай. Будинок дит. і юнац. творчості; 27 Будинків культури, 20 б-к, Маловисківського ра­йону історії Музей; центр. рай. лікарня, Смолін. мед.-сан. частина, 25 фельдшер.-акушер. пунктів, 6 амбулаторій. Виходить рай. г. «Маловисківські вісті». На поч. серпня 2015 нар. фольклор. колективи «Берегиня» Оникіїв. Будинку культури та «Калиновий спів» Новогригорів. Будинку культури взяли участь у телевіз. про­грамі «Фольк-music». Діють реліг. громади УПЦ КП, УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської. Памʼятки архітектури: церква Успі­н­ня Пресвятої Богородиці у с. Березівка (кін. 19 ст.), церква св. Костянтина й Олени у с. Копанки (1857), церква Іоан­на Богослова у с. Лутківка (1905), Свято-Микол. церква у с. Миролюбівка (1912), земська школа у с. Плетений Ташлик (поч. 20 ст.), Микол. церква у с. Хмельове (кін. 19 ст.). Побл. с. Новопавлівка у скіф. похован­ні зна­йдено бронз. казан (5–4 ст. до н. е.), у с. Лозуватка — камʼяні вироби, уламки глиняного посуду (4 тис. до н. е.), у селах Велика Виска та Петрівка — артефакти доби бронзи (3–2 тис. до н. е.), у с. Гаївка — скіф. камʼяну бабу, над­гроб. памʼятник скіф. воїну. Збереглося кілька курганів віком до 5-ти тис. р., а також пізніших, скіф­­ськиx. У них виявили мідні, бронз., золоті статуетки, прикраси (Мала Виска, села Лозуватка, Лутківка, Олександрівка, Паліївка, Роз­сохуватка). У р-ні встановлено 21 памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни на тер. М. р. Є брат. могили рад. воїнів-визволителів у селах Березівка (похов. 4 особи), Велика Виска (51 і 15), Гаївка (10), Злинка (37), Копанки (3 і 13), Лозуватка (10), Мануйлівка (26), Марʼянівка (206), Новогригорівка (2), Олександрівка (14), Оникієве (12), Паліївка (43), Перво­званівка (10), Первомайське (4 і 2), Плетений Ташлик (67), Роз­сохуватка (6), Хмельове (20, 10 і 15) та ін. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі створе­н­ня та від­новле­н­ня с.-г. техніки, чл.-кор. НААНУ М. Черновол (с. Велика Виска), фахівець у галузі механіки А. Бабенко (с. Хмельове), історик, політолог Є. Без­родний (с. Злинка), фахівець у галузі електромеханіки К. Бог­дан (с. Велика Виска), економісти А. Колот (с. Плетений Ташлик), І. Миценко (с. Злинка), Н. Шалімова, фахівець у галузі електродинаміки А. Кравченко (обидва — с. Велика Виска), фахівець у галузі машинобудува­н­ня О. Проволоцький (с. Лозуватка), біо­лог В. Новак (с. Плетений Ташлик); літературо­знавці С. Пильненький (с. Хмельове), О. Поляруш (с. Березівка), письмен­ники М. Миценко (с. Злинка), О. Моторний (с. Спаське), В. Погрібний (с. Матусівка); майстриня декор.-ужитк. мистецтва, засл. художник України Н. Фірсова (с. Паліївка), живописець Ф. Полонський (с. Хмельове); арфістка, композиторка, нар. арт. СРСР К. Ерделі (с. Миролюбівка), хорео­граф, нар. арт. УРСР А. Кривохижа (с. Копанки), спів­ак, нар. арт. УРСР М. Шевченко (с. Олексіївка), диригент, композитор, аранжувальник, засл. працівник культури УРСР М. Кваша (с. Плетений Ташлик); учасники 2-ї світової вій­ни — Герої Рад. Союзу П. Велигін, С. Науменко (обидва — с. Злинка), Є. Жердій, О. Орлов (обидва — с. Велика Виска), повні кавалери ордена Слави Д. Горбенко (с. Миролюбівка), І. Катана, В. Ларін (обидва — с. Плетений Ташлик); Герої Соц. Праці О. Алексєєва, Н. Андреєва, М. Ворона, М. Голенко, Г. Доброшевський, Г. Жердій, К. Іванченко, М. Іванченко, Є. Макаренко, А. Ма­­твієнко, М. Мирза, О. Сагайдак, Н. Соловей, С. Цесарський, І. Шиш, Т. Яцула (усі — с. Велика Виска), Н. Башловка (с. Лозуватка), Г. Катана, О. Махинько (обидва — с. Оникієве), В. Мамуня (с. Хмельове), В. Прибега (с. Миролюбівка). У с. Нововознесенка мешкав Герой Радянського Союзу П. Кочерга, у с. Хмельове та Малій Висці працював повний кавалер ордена Слави Л. Петрушенко.

Літ.: Красний Г. О., Пере­бийніс Г. М., Тільнов В. Б. Маловисківський район. 2002; Красний Г. О., Пере­бийніс Г. М. Маловисківщина у роки Великої Вітчизняної вій­ни 1941–1945 років. 2005 (обидві — Мала Виска).

Г. М. Пере­бийніс, П. В. Сорока

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю