Маловисківський район

МАЛОВИ́СКІВСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у північно-західній частині Кіровоградської області. Межує на Зх. з Новоархангел. і Добровеличків., на Пд. — з Новоукр., на Сх. — з Кіровогр., на Пн. — з Новомиргород. р-нами Кіровогр. обл. 1923 на тер. сучас. Маловисківщини з Маловисків., Великовисків., Ерделів., Злин., Плетеноташлиц., Хмелів. і Якимів. волостей Єлисаветгр. пов. утвор. Маловисків., Великовисків., Злин. і Хмелів. р-ни, які до 1925 перебували у складі Одес. губ. та водночас до 1930 — Зінов’єв. (до 1924 — Єлисаветгр.) округи. 1930 села Злин. р-ну включено у межі Хмелів. р-ну, 1931 села М. р. — Великовисків. р-ну. Від 1932 насел. пункти сучас. Маловисківщини перебували у складі Одес., від 1939 — Кіровогр. обл. 1935 М. р. відновлено. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Після знач. вимирання людей від серед. 1933 розпочато процес «доприселення в степ. р-ни». Згідно з постановою Політбюро ЦК КП(б)У від 11 вересня 1933 встановлено норми «доприселення» до Великовисків. р-ну в кількості 1000 родин. Наприкінці 1933 — на поч. 1934 до Великовисків. р-ну переселено 4305 селян з Білорусі. Під час нім.-фашист. окупації (від поч. серпня 1941 до серед. березня 1944) Великовисків. р-н входив до Кіровогр., а Маловисків. і Хмелів. р-ни — до Новомиргород. гебітів Микол. ген. округу райхскомісаріату «Україна». На фронтах 2-ї світової вій­ни загинули 3564, зникли безвісти 602 та померли від ран 208 жит. Маловисківщини. 1958 до М. р. приєднано кілька сільс. рад Великовисків. р-ну (решта відійшли до Кіровогр. і Новомиргород. р-нів), 1962 — села Хмелів. р-ну. У тому ж році Іваноблагодатнів. сільраду М. р. передано до Кіровогр. р-ну. 1962–65 Плетеноташлиц. сільс. рада належала до Новоукр. р-ну. У цей період у межах М. р. перебувала частина насел. пунктів Новомиргород. р-ну. 1965 до Новоукр. р-ну передано Глодос., до Кіровогр. р-ну — Микол. і Овсяників. сільс. ради. 2009 знято з обліку с. Прохорова Балка. 2016 перейменовано с. Леніна на Гаївка (у дорад. період мало назву Ерделівка), с. Леніно-Ульяновка — на Калаколове, с. Ленінське — на Пасічне, с-ще Комсомольське — на Заповідне, Улянівка — на Вишневе, повернуто істор. назву с. Миролюбівка (від 1934 мало назву Кіровка). Площа 1248 км². За переписом насел. 2001, проживали 51 494 особи (складає 90,6 % до 1989); станом на 2016 — 43 532 особи; переважно українці (бл. 84 %), а також росіяни (13 %), білоруси, молдовани. М. р. є найбільшим за кількістю жит. у Кіровогр. обл. У р-ні — м. Мала Виска, смт Смоліне та 56 сільс. насел. пунктів. Лежить на Придніпровській височині. Поверхня — підвищена полого-хвиляста лесова рівнина, розчленована ярами, балками, долинами. Землі р-ну є частиною лісостеп. зони України. Найвища точка — побл. с. Оникієве (240 м над р. м.). Тер. р-ну розташ. на УЩ, складеному з докембрій. кристаліч. порід. Зверху вони вкриті пісками та глинами палеоген. системи. Корисні копалини: граніт (Злин., Капустин., Краснопіл. родовища), уран. руди (Березів., Костянтинів. родовища), торф (Маловисків. і Великовисків. родовища містять низин. тип торфу з зольністю 33 % та теплопровідністю 5158 ккал/кг), буре вугілля (гнізд. залягання, запаси незначні). Пл. земель с.-г. призначення 110,9 тис. га (орних — 99,9 тис. га), природоохорон. — 273,4 га, лісогосп. — 7158 га, водного фонду — 1563 га. Ріки бас. Південного Бугу: Мала Вись, Велика Вись, Кільтінь, Плетений Ташлик з притокою Сухий Ташлик. Споруджено 141 ставок з пл. водного дзеркала 989 га, 8 водосховищ заг. пл. 520,5 га. Ґрунти переважно чорноземні. У лісах ростуть дуб, ясен, клен, липа, акація, верба, осика. Об’єкти природно-заповід. фонду місц. значення: заказники Витоки р. Мала Вись (створ. 2000, 3 га), Карпенків край (1996, 250 га), Краснопільська балка (1996, 50 га; усі — ландшафтні), Заплава р. Мала Вись (орнітол., 1996, 2 га), Плетений Ташлик (ботан., 1996, 5 га), пам’ятки природи Бірзуловські горби (комплексна, 2 га), Каскади (геол., 3 га; обидві — 1971), Оман високий (1998, 2 га), Полезахисна смуга № 1 (14 га), № 2 (16 га), № 3 (9 га), № 4 (4 га; усі — 1968, ботан.). 2016 вироблено 218 863 т зерн. і зернобоб. культур, 68 231 т соняшнику, 41 082 т картоплі, 16 278 т овочів, 1160 т плодів і ягід; 2939 т м’яса, 14 450 т молока та 24 700 тис. шт. яєць. Працюють 25 с.-г. підприємств і 150 фермер. госп-в. У р-ні — 16 заг.-осв. шкіл, Маловисків. ПТУ, школа-інтернат, 12 дитсадків, рай. Будинок дит. і юнац. творчості; 27 Будинків культури, 20 б-к, Маловисківського району історії Музей; центр. рай. лікарня, Смолін. мед.-сан. частина, 25 фельдшер.-акушер. пунктів, 6 амбулаторій. Виходить рай. г. «Маловисківські вісті». На поч. серпня 2015 нар. фольклор. колективи «Берегиня» Оникіїв. Будинку культури та «Калиновий спів» Новогригорів. Будинку культури взяли участь у телевіз. програмі «Фольк-music». Діють реліг. громади УПЦ КП, УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської. Пам’ятки архітектури: церква Успіння Пресвятої Богородиці у с. Березівка (кін. 19 ст.), церква св. Костянтина й Олени у с. Копанки (1857), церква Іоанна Богослова у с. Лутківка (1905), Свято-Микол. церква у с. Миролюбівка (1912), земська школа у с. Плетений Ташлик (поч. 20 ст.), Микол. церква у с. Хмельове (кін. 19 ст.). Побл. с. Новопавлівка у скіф. похованні знайдено бронз. казан (5–4 ст. до н. е.), у с. Лозуватка — кам’яні вироби, уламки глиняного посуду (4 тис. до н. е.), у селах Велика Виска та Петрівка — артефакти доби бронзи (3–2 тис. до н. е.), у с. Гаївка — скіф. кам’яну бабу, надгроб. пам’ятник скіф. воїну. Збереглося кілька курганів віком до 5-ти тис. р., а також пізніших, скіф­­ськиx. У них виявили мідні, бронз., золоті статуетки, прикраси (Мала Виска, села Лозуватка, Лутківка, Олександрівка, Паліївка, Розсохуватка). У р-ні встановлено 21 пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни на тер. М. р. Є брат. могили рад. воїнів-визволителів у селах Березівка (похов. 4 особи), Велика Виска (51 і 15), Гаївка (10), Злинка (37), Копанки (3 і 13), Лозуватка (10), Мануйлівка (26), Мар’янівка (206), Новогригорівка (2), Олександрівка (14), Оникієве (12), Паліївка (43), Первозванівка (10), Первомайське (4 і 2), Плетений Ташлик (67), Розсохуватка (6), Хмельове (20, 10 і 15) та ін. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі створення та відновлення с.-г. техніки, чл.-кор. НААНУ М. Черновол (с. Велика Виска), фахівець у галузі механіки А. Бабенко (с. Хмельове), історик, політолог Є. Безродний (с. Злинка), фахівець у галузі електромеханіки К. Богдан (с. Велика Виска), економісти А. Колот (с. Плетений Ташлик), І. Миценко (с. Злинка), Н. Шалімова, фахівець у галузі електродинаміки А. Кравченко (обидва — с. Велика Виска), фахівець у галузі машинобудування О. Проволоцький (с. Лозуватка), біолог В. Новак (с. Плетений Ташлик); літературознавці С. Пильненький (с. Хмельове), О. Поляруш (с. Березівка), письменники М. Миценко (с. Злинка), О. Моторний (с. Спаське), В. Погрібний (с. Матусівка); майстриня декор.-ужитк. мистецтва, засл. художник України Н. Фірсова (с. Паліївка), живописець Ф. Полонський (с. Хмельове); арфістка, композиторка, нар. арт. СРСР К. Ерделі (с. Миролюбівка), хореограф, нар. арт. УРСР А. Кривохижа (с. Копанки), співак, нар. арт. УРСР М. Шевченко (с. Олексіївка), диригент, композитор, аранжувальник, засл. працівник культури УРСР М. Кваша (с. Плетений Ташлик); учасники 2-ї світової вій­ни — Герої Рад. Союзу П. Велигін, С. Науменко (обидва — с. Злинка), Є. Жердій, О. Орлов (обидва — с. Велика Виска), повні кавалери ордена Слави Д. Горбенко (с. Миролюбівка), І. Катана, В. Ларін (обидва — с. Плетений Ташлик); Герої Соц. Праці О. Алексєєва, Н. Андреєва, М. Ворона, М. Голенко, Г. Доброшевський, Г. Жердій, К. Іванченко, М. Іванченко, Є. Макаренко, А. Ма­­твієнко, М. Мирза, О. Сагайдак, Н. Соловей, С. Цесарський, І. Шиш, Т. Яцула (усі — с. Велика Виска), Н. Башловка (с. Лозуватка), Г. Катана, О. Махинько (обидва — с. Оникієве), В. Мамуня (с. Хмельове), В. Прибега (с. Миролюбівка). У с. Нововознесенка мешкав Герой Радянського Союзу П. Кочерга, у с. Хмельове та Малій Висці працював повний кавалер ордена Слави Л. Петрушенко.

Рекомендована література

1. Красний Г. О., Перебийніс Г. М., Тільнов В. Б. Маловисківський район. 2002;
   Google Scholar Internet
2. Красний Г. О., Перебийніс Г. М. Маловисківщина у роки Великої Вітчизняної вій­ни 1941–1945 років. 2005 (обидві — Мала Виска).
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю