Розмір шрифту

A

Мар’ївка

МА́РʼЇВКА — село Єдикуйського (до 2016 – Ленінський) ра­йону Автономної Республіки Крим. Марʼїв. сільс. раді під­порядк. села Борисівка, Вʼязникове та Пташкине. М. знаходиться у пд.-сх. частині Керченського пів­острова, за 60 км від райцентру та за 40 км від залізнич. ст. Керч. За 6 км від села — Чорне море, на березі якого — г. Опук (184,9 м). Марʼїв. сільс. рада має 20-кілометр. прибережну зону. 1947 створ. памʼятку природи (від 1980 — заповід­не ур­очище, від 1998 — заг.-держ. значе­н­ня Опукський природний заповід­ник). На Сх. від М. – Керченська протока. В околицях — значна кількість озер, зокрема Кояське (на Пд.), Узунларське (на Зх.), Тобечицьке (на Пн. Сх.). У Пташкиному бере початок мала р. Шаклар (Сари-Джар; довж. 12 км, площа 78 км2), а у М. — її притока Джилкеджелинська балка (6,7 км, 30,4 км2; бас. Узунлар. озера). Пл. М. 0,674 км2. За пере­писом насел. 2001, у Марʼїв. сільс. раді проживали 840 осіб, з них у М. — 681 особа (росіян — 72,54 %, українців — 10,43 %, крим. татар — 6,9 %). Станом на 2014 у М. мешкала 591 особа. Проходять автошляхи територіал. значе­н­ня Керч–М. і Завітне (Єдикуй. р-ну)–Єди-Кую (до 2016 – Леніне). Побл. М. і Вʼязникового виявлено залишки 2-х антич. поселень (городище Кіммерік і його хора — памʼятка археології нац. значе­н­ня), могильника 4–3 ст. до н. е., стоянки бронз. віку, є давні катакомби. М. засн. у 1860-х рр. Її по­значено на карті 1865 (з коректурою 1876). Тоді тут було 10 дворів. 1889 мешкали 169, 1902 — 189 осіб. Під час воєн. дій на­прикінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася, у листопаді 1920 остаточно встановлено більшовицьку. До 1954 — у складі РФ, від­тоді — України; до 1921 — Таврій. губ., 1921–45 — Крим. АРСР, 1945–91 — Крим. обл., від 1991 — АР Крим (1991–98 — Респ. Крим); до 1920 — Феодос., 1920–21 — Керчен. пов.; 1922–23 — Керчен. округи; від 1860-х рр. до 1921 — Сараймин. волості; 1921–30 — Керчен., 1930–35 та від 1962 — Ленін., 1935–62 — Примор. (до 1944 — Маяк-Салин.) р-нів. 1926 проживали 171 росіянин, 187 укра-їнців і 4 болгари. Від листопада до грудня 1941 та від травня 1942 до квітня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У післявоєн­ні роки у селі оселилося багато людей з Воронез., Курської, Орлов. (усі — РФ) та Черніг. обл. У рад. період працював птахорадгосп «Червонофлотський», утвор. у 1970-х рр. на базі колгоспу «Приморський». 1989 мешкали 951, 2009 — 840 осіб. У березні 2014 у складі АР Крим М. анексовано РФ. Нині у М. — заг.-осв. школа, дитсадок; б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Є гіпс. карʼєр. Встановлено памʼятник і обеліск Слави воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, та памʼятник льотчику Г. Котляру, який тут загинув під час повітр. бою з нім. льотчиком.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
верес. 2025
Том ЕСУ:
19
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
65922
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
31
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 3
  • середня позиція у результатах пошуку: 11
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 11):
Бібліографічний опис:

Мар’ївка / В. Я. Цимбалюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018, оновл. 2025. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-65922.

Marivka / V. Ya. Tsymbaliuk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018, upd. 2025. – Available at: https://esu.com.ua/article-65922.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору