Мар’ївка
МА́Р’ЇВКА — село Єдикуйського (до 2016 — Ленінський) району Автономної Республіки Крим. Мар’їв. сільс. раді підпорядк. села Борисівка, В’язникове та Пташкине. М. знаходиться у пд.-сх. частині Керченського півострова, за 60 км від райцентру та за 40 км від залізнич. ст. Керч. За 6 км від села — Чорне море, на березі якого — г. Опук (184,9 м). Мар’їв. сільс. рада має 20-кілометр. прибережну зону. 1947 створ. пам’ятку природи (від 1980 — заповідне урочище, від 1998 — заг.-держ. значення Опуцький природний заповідник). На Сх. від М. — Керченська протока. В околицях — значна кількість озер, зокрема Кояське (на Пд.), Узунларське (на Зх.), Тобечицьке (на Пн. Сх.). У Пташкиному бере початок мала р. Шаклар (Сари-Джар; довж. 12 км, площа 78 км2), а у М. — її притока Джилкеджелинська балка (6,7 км, 30,4 км2; бас. Узунлар. озера). Пл. М. 0,674 км2. За переписом насел. 2001, у Мар’їв. сільс. раді проживали 840 осіб, з них у М. — 681 особа (росіян — 72,54 %, українців — 10,43 %, крим. татар — 6,9 %). Станом на 2014 у М. мешкала 591 особа. Проходять автошляхи територіал. значення Керч–М. і Завітне (Єдикуй. р-ну)–Єди-Кую (до 2016 — Леніне). Побл. М. і В’язникового виявлено залишки 2-х антич. поселень (городище Кіммерік і його хора — пам’ятка археології нац. значення), могильника 4–3 ст. до н. е., стоянки бронз. віку, є давні катакомби. М. засн. у 1860-х рр. Її позначено на карті 1865 (з коректурою 1876). Тоді тут було 10 дворів. 1889 мешкали 169, 1902 — 189 осіб. Під час воєн. дій наприкінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася, у листопаді 1920 остаточно встановлено більшовицьку. До 1954 — у складі РФ, відтоді — України; до 1921 — Таврій. губ., 1921–45 — Крим. АРСР, 1945–91 — Крим. обл., від 1991 — АР Крим (1991–98 — Респ. Крим); до 1920 — Феодос., 1920–21 — Керчен. пов.; 1922–23 — Керчен. округи; від 1860-х рр. до 1921 — Сараймин. волості; 1921–30 — Керчен., 1930–35 та від 1962 — Ленін., 1935–62 — Примор. (до 1944 — Маяк-Салин.) р-нів. 1926 проживали 171 росіянин, 187 укра-їнців і 4 болгари. Від листопада до грудня 1941 та від травня 1942 до квітня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У післявоєнні роки у селі оселилося багато людей з Воронез., Курської, Орлов. (усі — РФ) та Черніг. обл. У рад. період працював птахорадгосп «Червонофлотський», утвор. у 1970-х рр. на базі колгоспу «Приморський». 1989 мешкали 951, 2009 — 840 осіб. У березні 2014 у складі АР Крим М. анексовано РФ. Нині у М. — заг.-осв. школа, дитсадок; б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Є гіпс. кар’єр. Встановлено пам’ятник і обеліск Слави воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, та пам’ятник льотчику Г. Котляру, який тут загинув під час повітр. бою з нім. льотчиком.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
