Мар’янівка Житомирської області
МАР’Я́НІВКА — селище міського типу Баранівського району Житомирської області. Мар’янів. селищ. раді (від 2016 — у складі Довбис. об’єд-наної територіал. громади) підпорядк. села Дорогань, Зятинець, Ожгів і Турова. М. знаходиться за 80 км від обл. центру, за 40 км від райцентру та за 37 км від залізнич. ст. Разіне. У смт бере початок р. Брещівка (притока Нивни, бас. Дніпра). Площа 5,6 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1495 осіб (складає 93,3 % до 1989); станом на 1 січня 2017 — 1484 особи; переважно поляки й українці. Також тут мешкають євреї, росіяни та білоруси. На тер. смт знайдено вироби первіс. людей з кременю та граніту. М. засн. наприкінці 16 ст. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії. 1795–1923 — село Новоград-Волин. пов., 1797–1925 — Волин. губ. Тривалий час поселення належало поміщикам Ільїнським. 1700 у М. побудовано склогуту (нині Мар’янівський скло-завод). 1913 відкрито земську школу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — у складі Новоград-Волин., 1925–26 — Житомир., 1926–30 — Волин. округ; 1932–38 — Київ., від 1938 — Житомир. обл.; 1923–25, 1935–39, 1957–62 та від 1965 — Баранів., 1925–35, 1939–57 — Довбис. (1926–35 — Мархлев., 1939–44 — Щорс.), 1962–66 — Дзержин. (нині Романів.) р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33. У 1935 виселено 16 польс. родин (91 особа) у Харків. обл. Тоді ж до М. переселено декілька родин з Київ. і Черніг. обл. У 2-й пол. 1930-х рр. репресовано 216 осіб. Від 10 липня 1941 до 1 січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло рад. підпілля. Нацисти розстріляли понад 90 осіб. На фронтах 2-ї світової війни воювали 250 жит., з них 127 загинули. 1955 збудовано нову електростанцію. Від 1977 — смт. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія. Є відділ. рай. школи мистецтв і рай. ДЮСШ. Від 1964 функціонує дит. танц. колектив «Шкелко». Реліг. громади: РКЦ (костел св. Франциска) і УПЦ МП (Свято-Казан. церква). Встановлено скульптуру Пресвятої Богоматері, пам’ятник жертвам голодомору, політ. репресій, Героям Небес. сотні й антитерорист. операції на Сх. України, меморіал воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — біолог І. Добровольський і вчений-зоотехнiк Й. Сірацький.
Рекомендована література
- Махорін Г., Дриган Ю., Мельник О. Баранівський край: історія і сьогодення. Ж., 2012.