Масандрівський парк

Визначення і загальна характеристика

МАСА́НДРІВСЬКИЙ ПАРК — парк-памʼятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значе­н­ня (від 1972). Знаходиться у смт Масандра Ялтин. міськради АР Крим. Площа 44,1 га. Охороняється від 1960. Пере­буває у під­порядкуван­ні Міністерства екології та природокористува­н­ня України, упр. здійснює спіл. адміністрація парків-памʼяток садово-парк. мистецтва заг.-держ. значе­н­ня «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський». Старовин. парк складався із 3-х частин: Верх., Серед. та Нижньої Масандр. До природно-заповід. фонду України від­несено тільки парк у Нижній Масандрі (знаходиться нижче траси Сімферополь–Ялта), засн. у 1840-х рр. графом М. Воронцовим; далі належав його сину С. Воронцову, потім пере­йшов у власність Воронцових-Дашкових, від 1889 — імператорів Олександра ІІІ, Миколи ІІ. У Верх. Масандрі зведено палац (див. Масандрівський палац-музей), ця тер. не входить до складу М. п. Середня Масандра до 1917 — вино­градники та тютюнові плантації (нині не пере­буває у складі М. п.). До роз­будови М. п. ці землі використовували також як роз­садник цін­ного посадк. матеріалу. Планува­н­ня ландшафт. М. п. здійснив садівник К. Кебах. На тер. М. п. знаходиться мислив. будинок, зведений для М. Воронцова. У 1890–1900 М. п. облаштували для цар. родини, висадили багато екзотів (садівник Енке). У рад. роки поруч із М. п. збудовано 16-поверх. готель «Ялта». М. п. роз­таш. на схилі з пере­падом висот бл. 200 м, із Пд. його обмежує Чорне море. Є невеликий ставок і струмки, камʼя-нистий сад. 1985 налічувалося бл. 200 видів і культиварів дерев, кущів та ліан, станом на 2009 — 142. Тут трапляється 6 видів деревно-чагарник. рослин, занес. до Червоної книги України. Під час створе­н­ня М. п. зберегли дерева дуба пухнастого (зараз їм бл. 500 р.), тису ягідного (бл. 300 р.), ялівцю високого, сосни кримської та ін. видів від природ. лісу. Висаджено багато інтродуков. видів (деякі майже одночасно з посадками у ННЦ УААН «Нікітський ботанічний сад», куди їх завозили вперше), тому у М. п. є вікові дерева сосни приморської, дуба коркового (віком бл. 150 р.), пінії (бл. 100 р.), а також старі секвої вічнозелені, кипариси вічнозелені, кедри ліванські та атлаські. Створену ще К. Кебахом алею троянд періодично оновлюють, є пальмова алея (із трахікарпусу Форчуна). У насадже­н­нях трапляються сосна Бунге, криптомерія японська, кедр річковий каліфорнійський, метасеквоя роз-січеношишкова, декілька видів магнолії, дуб камʼяний, каштан їстівний, лавр благородний, лавровишня лікарська, самшит віч­нозелений, бамбук (листоколосник синьо-зелений). З абориген. видів привертають увагу кизил справжній (є гай віком бл. 100 р.), суничник дрібноплодий, іглиця понтійська, плющ звичайний тощо. Рослини зі­брані у цікаві ландшафтні композиції, між ними багато галявин. М. п. становить інтерес для наук. дослідж.; зелені насадже­н­ня та архіт. оформле­н­ня потребують рекон­струкції.

Літ.: Паньков Ю. Мас­сандра: Путеводитель. Сф., 1970; Родичкин И. Д. и др. Сады, парки и заповедники Украинской СССР. К., 1985; Ена В. Г., Твердо­хлебов И. Т., Шантырь С. П. Южный берег Крыма: Путеводитель. Сф., 1996; Пальчикова А. Мас­сандра. Дворец. Парк. Усадьба: Очерк-путеводитель. Сф., 2003.

Ю. О. Клименко

Завантажити статтю