Маслівка Київської області

МА́СЛІВКА — село Миронівського ра­йону Київської області. Знаходиться на лівому березі р. Росава (притока Росі, бас. Дніпра), за 120 км від обл. центру, за 16 км від райцентру та залізнич. ст. Миронівка. Площа 5,87 км². За пере­писом насел. 2001, у М. проживали 1910; станом на 2017 — 1586 осіб; пере­важно українці. Через село проходить автошлях Київ–Канів (Черкас. обл.). У М. та її околицях досліджено кургани 3–1 тис. до н. е., сармат. похова­н­ня 2 тис. до н. е., городище та поселе­н­ня давньорус. часу (на тер. села було м. Лоєв, яке зруйнували монголо-татари), зна­йдено рим. срібні монети. Село вперше згадується у писем. джерелах 1607 під на­звою Маслів Став. За нар. пере­казами, одним із перших поселенців був козак Масло, нащадки якого насипали через річку греблю та зробили ставок. Тривалий час також вживали назву Маслів Брід, оскільки у цій місцевості пере­ходили вбрід Росаву. 1625 тут збиралися козаки перед битвою з польс. військом на чолі з корон. геть­маном С. Конецпольським. 1630, 1632 (обидві пере­дували походам проти турец.-татар. військ), 1635 (замінено геть­мана реєстр. козаків В. Томиленка на С. Кононовича) і 1638 (після поразки пов­ста­н­ня під керівництвом Я. Острянина та Д. Гуні) від­булися козац. ради. Жит. і місц. козаки брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького (у цей період Маслів Став знову був місцем збору козац. загонів: у липні та вересні 1648, квітні 1649, влітку 1651), гайдамац. русі та Коліївщині. 1648–54 — сотен­не містечко Канів. полку. Як укріплений пункт Маслів Став по­значений на карті, укладеній 1650 франц. фортифікатором Ґ. де Бо-планом. Від 1660-х рр. — сучасна назва. За Андрусів. пере­ми-рʼям 1667, М. залишилася у складі Польщі. 1746 на місці старої побудовано нову деревʼяну Микол. церкву. Від 1719 — у власності козац. старшин роду Лизогубів, від 1738 — польс. магнатів Потоцьких, від 1790 — поміщиків Беклашових, від 1804 — графів Олізарів, від 1839 — графів Дзеконських, у 2-й пол. 19 — на поч. 20 ст. — поміщиків Пржедецьких, Про­зорів, Трітшелів, від 1912 — цукрозаводчиків Терещенків. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у межах кордонів Рос. імперії. На той час мешкали 1078 осіб, було 110 дворів. У 19 — на поч. 20 ст. — село Козин. волості Канів. пов. Київ. губ. 1845 побудовано поташ., 1866 — винокур. заводи. У поміщиц. госп-ві роз­водили тонкорун. овець. 1860 від-крито церк.-парафіял. школу, 1905 — 2-класне міністер. училище. 1900 проживали 1959 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада не­одноразово змінювалася, у липні 1920 остаточно встановлено більшовицьку. 1920 від­крито агроном. проф­школу (пізніше — технікум; нині Маслів. аграр. коледж Білоцерків. аграр. університету). 1921–37 функціонував Ін­ститут селекції та насін­ництва. 1923–30 М. — у складі Київ. округи, від 1932 — Київ. обл. Під час голодомору 1932–33 померли понад 200 осіб, були випадки канібалізму. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від 4 серпня 1941 до 3 лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У бою за село загинули понад 50 рад. воїнів, на фронтах 2-ї світової вій­ни — понад 300 воїнів-земляків. Нині у М. також є заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія. Функціонують фольклорно-етногр. колектив «Веселка» (нар.), танц. колектив «Імпульс», оркестр духових інструментів (обидва — зразкові). Діє Маслів. дільниця Ржищів. лісгоспзагу. Донині збереглися кілька козац. могил, одне зі шкіл. приміщень, зведене 1848. Встановлено козац. хрест, погру­д­дя Т. Шевченка, памʼятники воїнам-землякам і студентам та викладачам технікуму, які загинули на фронтах 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — педагог В. Майборода, письмен­ник В. Сидоренко, учасник 2-ї світової вій­ни, Герой Радянського Союзу Г. Захарченко (побл. школи — його погру­д­дя). У М. минули шкіл. роки мово­знавця М. Трохименка, студент. — письмен­ника Олександра Левади.