Маслівка Київської області

МА́СЛІВКА — село Миронівського ра­йону Київської області. Знаходиться на лівому березі р. Росава (притока Росі, бас. Дні­пра), за 120 км від обл. центру, за 16 км від райцентру та залізнич. ст. Миронівка. Площа 5,87 км². За пере­писом насел. 2001, у М. проживали 1910; станом на 2017 — 1586 осіб; пере­важно українці. Через село проходить автошлях Київ–Канів (Черкас. обл.). У М. та її околицях досліджено кургани 3–1 тис. до н. е., сармат. похова­н­ня 2 тис. до н. е., городище та поселе­н­ня давньорус. часу (на тер. села було м. Лоєв, яке зруйнували монголо-татари), зна­йдено рим. срібні монети. Село вперше згадується у писем. джерелах 1607 під на­звою Маслів Став. За нар. пере­казами, одним із перших поселенців був козак Масло, нащадки якого насипали через річку греблю та зробили ставок. Тривалий час також вживали назву Маслів Брід, оскільки у цій місцевості пере­ходили вбрід Росаву. 1625 тут збиралися козаки перед битвою з польс. військом на чолі з корон. геть­маном С. Конецпольським. 1630, 1632 (обидві пере­дували походам проти турец.-татар. військ), 1635 (замінено геть­мана реєстр. козаків В. Томиленка на С. Кононовича) і 1638 (після поразки пов­ста­н­ня під керівництвом Я. Острянина та Д. Гуні) від­булися козац. ради. Жит. і місц. козаки брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького (у цей період Маслів Став знову був місцем збору козац. загонів: у липні та вересні 1648, квітні 1649, влітку 1651), гайдамац. русі та Коліївщині. 1648–54 — сотен­не містечко Канів. полку. Як укріплений пункт Маслів Став по­значений на карті, укладеній 1650 франц. фортифікатором Ґ. де Бо-планом. Від 1660-х рр. — сучасна назва. За Андрусів. пере­ми-рʼям 1667, М. залишилася у складі Польщі. 1746 на місці старої побудовано нову деревʼяну Микол. церкву. Від 1719 — у власності козац. старшин роду Лизогубів, від 1738 — польс. магнатів Потоцьких, від 1790 — поміщиків Беклашових, від 1804 — графів Олізарів, від 1839 — графів Дзеконських, у 2-й пол. 19 — на поч. 20 ст. — поміщиків Пржедецьких, Про­зорів, Трітшелів, від 1912 — цукрозаводчиків Терещенків. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у межах кордонів Рос. імперії. На той час мешкали 1078 осіб, було 110 дворів. У 19 — на поч. 20 ст. — село Козин. волості Канів. пов. Київ. губ. 1845 побудовано поташ., 1866 — винокур. заводи. У поміщиц. госп-ві роз­водили тонкорун. овець. 1860 від-крито церк.-парафіял. школу, 1905 — 2-класне міністер. училище. 1900 проживали 1959 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада не­одноразово змінювалася, у липні 1920 остаточно встановлено більшовицьку. 1920 від­крито агроном. проф­школу (пізніше — технікум; нині Маслів. аграр. коледж Білоцерків. аграр. університету). 1921–37 функціонував Ін­ститут селекції та насін­ництва. 1923–30 М. — у складі Київ. округи, від 1932 — Київ. обл. Під час голодомору 1932–33 померли понад 200 осіб, були випадки канібалізму. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від 4 серпня 1941 до 3 лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У бою за село загинули понад 50 рад. воїнів, на фронтах 2-ї світової вій­ни — понад 300 воїнів-земляків. Нині у М. також є заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія. Функціонують фольклорно-етногр. колектив «Веселка» (нар.), танц. колектив «Імпульс», оркестр духових інструментів (обидва — зразкові). Діє Маслів. дільниця Ржищів. лісгоспзагу. Донині збереглися кілька козац. могил, одне зі шкіл. приміщень, зведене 1848. Встановлено козац. хрест, погру­д­дя Т. Шевченка, памʼятники воїнам-землякам і студентам та викладачам технікуму, які загинули на фронтах 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — педагог В. Майборода, письмен­ник В. Си-доренко, учасник 2-ї світової вій­ни, Герой Радянського Союзу Г. Захарченко (побл. школи — його погру­д­дя). У М. минули шкіл. роки мово­знавця М. Трохименка, студент. — письмен­ника Олександра Левади.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю