Махнівка

МАХНІ́ВКА (1935–2016 — Комсомольське) — село Козятинського району Вінницької області. Махнів. сільс. раді підпорядк. села Марківці, Медведівка, Мшанець та Садове. М. знаходиться за 186 км від Києва, за 60 км від обл. центру, за 13 км від райцентру та залізнич. вузла Козятин. Через село протікає р. Гнилоп’ять (притока Тетерева, бас. Дніпра), тут у неї впадає Безіменна. Приблизно за 10 км від М. проходить межа з Житомир. обл. Площа 5,15 км². За переписом насел. 2001, у Махнів. сільс. раді проживали 4540 осіб (з них у М. — 3467); станом на 2017 у М. — 3415 осіб; переважно українці, є цигани (5,83 %). 2004 підписано договір про співпрацю з м. Старе Място (Великопол., нині Підкарпат. воєводства, Польща), 2007 — з м. Міттенвальде (земля Бранденбурґ, Німеччина). У М. досліджено поселення епохи бронзи, трипіл. і білогрудів. культур, знайдено (1782) скарб із 800 рим. монет. Назва села походить від слова «махна» (агрегат ткац. верстата), оскільки тут здавна було поширене ткацтво. М. уперше згадується в писем. джерелах 1430. За наказом литов. феодалів, споруджено 2 дерев’яних замки: побл. Гнилоп’яті на високому пагорбі з урвищем і між Гнилоп’яттю та Безіменною (донині частково збереглися вали та підземні ходи). У цей самий період великий князь литовський Свидригайло подарував навколишні землі шляхтичам Тишкевичам. За Люблін. унією 1569, М. відійшла до Польщі. У 15–16 ст. на поселення досить часто нападали татар. загони, що негативно впливало на його розвиток. Тільки в 1-й пол. 17 ст. у М. почала збільшуватися кількість насел., тоді ж зведено муров. замок і костел бернардинців (зруйнов. козаками під час Визв. війни під проводом Б. Хмельницького). 1629 у подим. списку Київ. воєводства зазначено понад 100 міст, зокрема й М., що мали укріплення, а значна частина їхніх мешканців займалася торгівлею. 6–8 липня 1648 побл. М. відбулася битва між козац.-селян. повстан. загонами на чолі з полковниками І. Гирею та М. Кривоносом і польс. військом під керівництвом князя Я. Вишневецького (описана в істор. романах М. Старицького, І. Нечуя-Левицького, П. Панча та Г. Сенкевича; 1934 М. Самокиш намалював картину «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким під Махнівкою»; 2003 відкрито пам’ятник примирення між польс. і укр. народами «Скорботний ангел», скульптор О. Альошкін). Унаслідок розрухи та спустошень, спричинених війнами та міжусобицями між землевласниками, М. знову занепала. У 18 ст. бл. 75 % махнів. земель відійшли шляхтичам Потоцьким. 1767 П. Потоцький зробив М. своєю резиденцією. Згодом Потоцькі відкрили друкарню, панчішну, суконну, каретну та крохмал. мануфактури, збудували костел. Популярною була порцеляна, вироблена тут наприкінці 18 — на поч. 19 ст. 1791 польс. король Станіслав-Авґуст Понятовський відновив Маґдебур. право, дозволив проводити щорічно 2 чотирьохтижневі ярмарки та в понеділок і п’ятницю — базари. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії. 1793–1846 — місто, 1846–1923 — містечко; 1795–1800 та 1804–46 — повіт., 1861–1923 — волос. центр. 1796–1925 — у складі Київ. губ.; 1800–04 — Сквир., 1846–1923 — Бердичів. пов. Під час пожеж 1841 і 1863 згоріло багато будинків. У 2-й пол. 19 ст. найбільшою кількістю махнів. земель володів поміщик Мазаракі. 1886 Махнів. волость складалася з 7-ми поселень і 6-ти сільс. громад, на її тер. мешкали 7,1 тис. осіб. За Всерос. переписом насел. 1897, у М. проживали 5343 особи, з них 2149 українців, 759 поляків і 2435 євреїв. У 1-й пол. 1910-х рр. працювали декілька водяних і мех. млинів, 2 кінно-привод. крупорушки, 2 напівмех. маслобійні, напівкустарна ковбасна ф-ка, миловар. завод, каретна та ін. майстерні, значна кількість торг. закладів, функціонували двокласні сільс. нар. і земське училища, земська лікарня. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася, у червні 1920 встановлено більшовицьку. 1923–30 — село Бердичів. округи; від 1932 — Вінн. обл.; 1923–25 — Бердичів., від 1962 — Козятин. р-нів. 1925–62 — райцентр. 1926 у Махнів. р-ні мешкали 39 340 осіб: українців — 78 %, поляків — 15,1 %, євреїв — 5,7 %, росіян — 0,7 %. 1931 створ. Махнів. МТС. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (встановлено прізвища 128 жертв; є пам’ят. знак), зазнали сталін. репресій. Від 14 липня 1941 до 7 січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти розстріляли бл. 1,5 тис. жит. Комсомол. р-ну (з них понад 900 євреїв) та 64 рад. військовополонених. Діяла Бродец.-Комсомол. рад. підпіл. організація під керівництвом С. Марчука. У брат. могилі похов. 1094 рад. воїни, які загинули під час звільнення М. і навколиш. сіл (створ. мемор. комплекс). Є поклади каоліну, білої, рудої та ін. видів глини. Нині працюють підприємства «Агромаш» (ремонтує с.-г. техніку, виробляє бруківку, кабелі, запчастини до комбайнів), «Абрефлекс Україна» (виготовляє безперервну шліфувал. стрічку для оброблення деревини), швейна ф-ка «Калина» (чол. сорочки та жін. блузи), с.-г. підприємство «Мрія» і 7 фермер. госп-в. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; культур. комплекс (Будинок культури, б-ки для дорослих і для дітей, дит. муз. школа); амбулаторія заг. практики — сімей. медицини. 2003 створ. жін. вокал. ансамбль «Розмай» (виконує різножанр. укр. пісні), що 2006 отримав звання «народний». Реліг. громади: УПЦ МП (церкви св. Георгія та Різдва Пресвятої Богородиці), РКЦ (костел св. Йоанна Непомуцена, зведений 1912), християн віри євангельської. Серед видат. уродженців — монах Феофіл (Х. Горенківський), який 1993 був прославлений у лику місцевошанованих печер. святих, історик М. Малиновський, правознавець, публіцист П. Малиновський (усі — 19 ст.); історик, археограф, громад.-політ. діяч В. Антонович, фізик Ю. Гнатенко, математик, фахівець у галузі механіки М. Слободянський (був проф. Моск. енергет. інституту), лікар-патолог Б. Клішевич; співак, композитор, поет, засл. арт. України П. Мрежук; спортсмен, тренер В. Войцеховський, тренер В. Кулак (обидва — важка атлетика). У М. мешкав польс.-укр. поет, композитор 19 ст. Т. Падурра (2016 віднайдено його поховання з могил. плитою на катол. кладовищі). Тривалий час тут працював засл. лікар УРСР І. Данилюк, якому Б. Янчук присвятив кн. «В твоїх руках життя» (В., 1964).

Фотоілюстрації

Завантажити статтю

Розмір шрифту

Махнівка

Рекомендована література

Фотоілюстрації

Інформація про статтю