Маяк Йосип Федорович

Визначення і загальна характеристика

МАЯ́К Йосип Федорович (13(25). 02. 1882, с. Під­ліснівка, нині Сум. р-ну Сум. обл. — 28. 10. 1974, с-ще Пуща-Водиця, нині у складі Києва) — актор. Заслужений артист УРСР (1936). Від 1908 працював актором різних укр. театр. труп, ви­ступав з М. Кропивницьким та М. Заньковецькою. 1930–31 — у Дні­проп. муз.-драм. театрі ім. Т. Шев­­ченка (нині Дні­про); 1927–28 та 1931–61 — в Одес. укр. муз.-драм. театрі. М. — актор сильного темпераменту; мав схильність до створе­н­ня образів непересіч. осіб. Автор спогадів «На українській сцені» (К., 1971).

Ролі: Осип Скорик («Свата­н­ня на Гончарівці» Г. Квітки-Основʼяненка), Антін Цибуля («Сорочинський ярмарок» М. Старицького за М. Гоголем), Дядько Лев («Лісова пісня» Лесі Українки), Івоніка Федорчук, Дончук («Земля», «У неділю рано зілля копала...» за О. Кобилянсь­­кою), професор Ведель («Продовже­н­ня буде» О. Бруштейна), Платон, Тарас Голота, Часник, Макар, боцман Кобза, Бог­дан («Платон Кречет», «Правда», «В степах України», «Макар Діброва», «Загибель ексадри», «Бог­дан Хмельницький» О. Корнійчука), Пере­дерій («Свіч­чине весі­л­ля» І. Кочерги), Лавро Мамай («Дума про Британку» Ю. Яновського), Тарас Шевченко («Поетова доля» С. Голованівського), Порфирій Булава («Соло на флейті» І. Микитенка), Анатольєв («Одеса» Г. Плоткіна), піп Павлин («Єгор Буличов та інші» М. Горького), Самсон Большов («Свої люди — поквитаємось» О. Островського), Слей, Отел­ло, Леонато, Сер Тобі («Приборка­н­ня норовливої», «Отел­ло», «Багато галасу даремно», «Дванадцята ніч» В. Шек­спіра).

Літ.: Дузь І. Сценічний образ поета // Чорномор. комуна. 1974, 8 берез.; Пля­­ченко А. Образ Шевченка на сцені українських театрів // Укр. театр. 1979. № 2; Василько В. Театру від­дане життя. К., 1984.

Л. І. Федченко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю