Межиріч
Визначення і загальна характеристика
МЕЖИ́РІЧ — унікальна археологічна пам’ятка пізнього палеоліту. Датована віком 14–15 тис. р тому. Відкрита 1966 І. Підоплічком в однойм. селі Канів. р-ну Черкас. обл. на мисі навпроти злиття річок Рось і Росава. На глиб. бл. 3 м у лесоподіб. суглинку досліджено залишки 4-х госп.-побут. комплексів, що включали округлі житла діаметром 5–6 м із різноманіт. обкладкою стін з кісток мамута, ями-сховища, внутр. і зовн. вогнища, вироб. центри. Комплекс крем’яних знарядь представлений мікролітами із затупленими краями у вигляді ланцетоподіб. вістер і прямокутників, різнотип. різцями, кінц. скребачками скорочених пропорцій, проколками тощо; кістяних — молотками з рогу пн. оленя, руків’ями з отворами, лощилами, проколками, уламками наконечників списів із бивнів. Серед зразків мистецтва — стилізов. жін. фігурки з бивня, прикрашені гравіруванням, зооморфні шпильки, чисел. підвіски з місц. бурштину, просвердлені мор. черепашки, а також кістки мамута, прикрашені розписом червоною вохрою та штрихов. гравіруванням. Фауніст. рештки належать мамутові, бізонові, пн. оленю, коню, ведмедю, росомасі, песцю, зайцеві тощо. Пам’ятка має прямі аналогії із комплексами Гінцівська стоянка, Добраничівка, Семенівка (І–ІІІ), Фастів, які пов’язані з епігравет. культур. традицією. В експозиції Нац. наук.-природ. музею НАНУ (Київ) представлене житло, реконструйов. із кісток, знайдених у М.
Рекомендована література
Завантажити статтю
