Межлаук Валерій Іванович
МЕЖЛА́УК Валерій Іванович (07(19). 02. 1893, Харків — 29. 07. 1938, Москва) — радянський і партійний діяч. Брат І. Межлаука. Державні нагороди СРСР. Закін. істор.-філол. (1914) і юрид. (1917) факультети Харків. університету, де й працював. Від 1907 брав участь у рев. русі. Від 1916 — на військ. службі. 1917 вступив до РСДРП(б), обраний чл. Харків. ради робітн. і солдат. депутатів та губерн. військ.-рев. комітету. В лютому–березні 1918 — нарком фінансів Донец.-Криворіз. Рад. Респ. (після її ліквідації опікувався вивозом коштів із Харкова до Москви); від травня 1918 — на керів. військ. посадах, зокрема був заст. наркома з військ. справ УСРР; 1921–22 — заступник гол. комісара, 1922–24 — керуючий справами Наркомату шляхів сполучення СРСР. Член ВУЦВК (1919), ЦВК СРСР (1927–37). У 1926–31 — заступник голови Вищої ради нар. господарства СРСР і нач. Головметалу; 1931–34 — 1-й заступник голови Держплану СРСР; від 1934 — заступник голови РНК СРСР–голова Держплану СРСР; від лютого 1937 — нарком важкої промисловості СРСР, від жовтня — заступник голови РНК СРСР, голова Держплану СРСР. 2 грудня 1937 заарешт., 28 липня 1938 за звинуваченням у контррев. діяльності засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.
Завантажити статтю
Людина 
