Межлаук Іван Іванович
МЕЖЛА́УК Іван Іванович (30. 09(12. 10). 1891, Харків — 26. 04. 1938, Москва) — радянський і партійний діяч. Брат В. Межлаука. Закін. істор.-філол. (1912) і юрид. (1916) факультети Харків. університету. Вчителював у гімназіях Харкова. Від 1911 брав участь у рев. русі. 1917 вступив до РСДРП(б), обраний чл. Харків. ради робітн. і солдат. депутатів. У січні–березні 1918 — нарком юстиції Донец.-Криворіз. Рад. Респ. і голова рев. трибуналу в Харкові; від квітня того ж року — на військ. і парт. роботах у Казан. губ. (Росія); 1918–20 — гол. нач. постачання Червоної армії; 1921–22 — директор Петров. металург. заводу (м. Єнакієве, нині Донец. обл.) і тресту «Південсталь»; 1922 — уповноважений Наркомату шляхів сполучення на Донец. залізницях; від 1923 — на парт. і госп. посадах у Туркменістані та РФ, зокрема від 1936 — голова Всесоюз. комітету зі справ ВШ при РНК СРСР. 3 грудня 1937 заарешт., 25 квітня 1938 за звинуваченням у контррев. діяльності засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.
Завантажити статтю
Людина 
