МЕ́ЗЕНЦЕВ Володимир Ігорович (27. 09. 1953, Київ) — історик, археолог. Син Ігоря та Галини, брат Олексія Мезенцевих. Кандидат історичних наук (1981). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Закін. Київський університет (1975). Працював у Ін­ститутах архео­логії (1976–77) та історії (1979–83) АН УРСР (обидва — Київ). Під час археол. екс­педиції на архіпелазі Шпіцберґен 1983 залишився у Норвегії, звідки згодом емігрував до Канади. Завершив постдоктор. студії в Укр. наук. ін­ституті при Гарвард. університеті (США, 1984–87). Був наук. дослідником Понтифікал. ін­ституту середньовіч. студій, 2000–08 викладав курс із словʼян. цивілізації на славістич. від­ділі Торонт. університету (Канада); також читав лекції з укр. середньовіч. мистецтва в цьому Університеті та з візант. й укр. церк. архітектури в Ін­ституті ім. митрополита Андрея Шептицького при Університеті св. Павла в От­таві та літній школі Укр. катол. університету; водночас від 2002 — науковий спів­робітник Канад. ін­ституту укр. студій. Спів­кер. (від 2001), виконав. дир. від Канади (від 2009) Між­нар. Батурин. екс­педиції, що здійснює археол. роз­копки у м. Батурин (Бахмац. р-ну Черніг. обл.) і його околицях. Наукові дослідже­н­ня: походже­н­ня та роз­виток міст Черніг. князівства, церк. і палац. архітектура княжих Києва та Чернігова, історія й археологія козац.-геть­ман. держави, буд. і декор. техніка укр. бароко.