Мезометеорологія
МЕЗОМЕТЕОРОЛО́ГІЯ (від мезо... і метеорологія) — розділ метеорології, що вивчає метеорологічні явища і процеси у пограничному шарі та у нижній частині вільної атмосфери. Включає такі явища: грози, тромби, місц. циркуляції типу бризів і гір.-долин. вітрів, а також вплив природ. та антропоген. ландшафтів на заг. циркуляцію атмосфери і зміни осн. її елементів. М. вивчає комплекс питань, пов’язаних із впливом госп. діяльності на формування метеоролог. процесів і навпаки. У 2-й пол. 20 ст. до мезометеоролог. дослідж. відносили розроблення методів і засобів активного впливу на тумани, грози, град, хмари тощо, які були спрямовані на підвищення ефективності використання регіонал. природ. умов. М. як розділ метеорології розвивається від 1930–40-х рр. До осн. напрямів належать експеримент. дослідж. турбулент. тепло- та вологообміну стосовно до запитів с.-г. виробництва, будівництва і транспорту, а також теорія розроблення на базі експеримент. даних, спрямованих на розкриття механізму мезометеоролог. процесів з метою їхнього прогнозування.
Рекомендована література
- Хромов С. П. Метеорология и климатология для географических факультетов. Ленинград, 1983;
- Щербань М. И. Микроклиматология. К., 1985;
- Степаненко С. Н. Лекции по мезометеорологии. О., 2002;
- Міщенко З. А., Ляшенко Г. В. Мікрокліматологія. К., 2007;
- Пірнач Г. М. Чисельне моделювання хмар та опадів у системах атмосферних фронтів К., 2008.
Завантажити статтю
