Мейєрхольд Всеволод Емільович

МЕЙЄРХО́ЛЬД Всеволод Емільович (Мейерхольд Всеволод Эмильевич; 28. 01(09. 02). 1874, м. Пенза, Росія — 02. 02. 1940, Москва) — російський актор, режисер, театральний діяч. Учень К. Станіславського. Нар. арт. РРФСР (1923). Закін. юрид. факультет Моск. університету (1896), муз.-драм. училище Моск. філармонії (1898; викл. В. Немирович-Данченко). 1898–1902 працював у МХАТі. Від 1902 розпочав режисер. діяльність. У 1902–05 — керівник «Товариства нової драми», з яким гастролював у Херсоні (1902–04), Миколаєві (1905), Полтаві (1906); 1906–07 — гол. реж. театру В. Коміссаржевської; 1908–17 — в Александрин. та Маріїн. театрах (усі — Петроград, нині С.-Пе­тербург); 1914–16 — ред. ж. «Любов до трьох апельсинів» (працював під псевд. Доктор Дапертутто). Кер. театр. відділу Наркомосу (1918–21) та Першого театру РРФСР (1920–38, 1923 театру присвоєно ім’я М.). Реж. фільмів: «Портрет Доріана Ґрея» (за однойм. романом О. Вайлда, 1915, роль лорда Генрі), «Сильна людина» (за однойм. романом С. Пшибишевського, 1916, роль Гурського), «Білий орел» (за повістю «Губернатор» Л. Андреєва, 1928, роль Сенатора). Ролі М. вирізнялися яскравою характерністю. Реж. манері була притаманна особлива динаміка естетик — від балаганної і циркової — до ґротеску і модерн. нар. трагедії. М. — автор театр. біомеханіки (1922), послідовниками якої стали Е. Барба, О. Левинський, Є. Тищук. Видано його кн.«Статьи. Письма. Речи. Бесе­­ды» (Москва,1968, ч.1–2).1984 у Пензі відкрито Музей сценіч. мистецтва ім. М. та встановлено пам’ятник, 1991 засн. Твор. центр у Москві.

Рекомендована література

1. Рудницкий К. Режиссер Мей­ерхольд. 1969;
   Google Scholar Internet
2. Творческое наследие В. Э. Мейерхольда. 1978;
   Google Scholar Internet
3. обидві — Москва.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю