Меліоративна гідрохімія
МЕЛІОРАТИ́ВНА ГІДРОХІ́МІЯ — розділ гідрохімії, що вивчає хімічний склад ґрунтових вод, його формування та зміни в умовах штучного водно-сольового режиму, зумовленого гідромеліораціями. До компетенцій М. г. належить розроблення засобів поліпшення гідрохім. умов меліоров. територій. Об’єктами дослідж. М. г. є води і породи шару актив. водообміну (підґрунт., іригац.-підґрунт., порові, ґрунт.), іригаційні (зрошувал., поливні), скидові, дренажні води та води приймачів дренаж. стоку (водотоки, водойми, підземні колектори). Осн. мета — екол.-гідрохім. оптимізація вод. меліорацій, що передбачає створення в актив. шарі меліоров. ґрунтів сприятливого для зростання с.-г. культур гідрохім. (пожив.) режиму з найменшими негатив. наслідками для вод. середовища, що оточує меліоров. землі, та мін. витратами на експлуатацію і реконструкцію зрошувал. та осушувал. систем. Метод. розроблення М. г. здійснюють шляхом створення моделей, що застосовують для регулювання рівня іригац.-ґрунт. вод, зрошувал. норми якості полив. вод, режиму поливів, площі та часу зрошення. В Україні питаннями М. г. займаються в Київ. університеті та Інституті вод. проблем і меліорації НААНУ (Київ).
Рекомендована література
- Горев Л. Н., Пелешенко В. И. Основы мелиоративной гидрохимии. 1991;
- Хільчевський В. К. Агрогідрохімія. 1995;
- Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії. 2012 (усі — Київ).
Завантажити статтю
