МЕЛІОРАТИ́ВНА ГІДРОХІ́МІЯ — роз­діл гідрохімії, що ви­вчає хімічний склад ґрунтових вод, його формува­н­ня та зміни в умовах штучного водно-сольового режиму, зумовленого гідромеліораціями. До компетенцій М. г. належить роз­робле­н­ня засобів поліпше­н­ня гідрохім. умов меліоров. територій. Обʼєктами дослідж. М. г. є води і породи шару актив. водооб­міну (під­ґрунт., іригац.-під­ґрунт., порові, ґрунт.), іригаційні (зрошувал., поливні), скидові, дренажні води та води при­ймачів дренаж. стоку (водотоки, водо­йми, під­земні колектори). Осн. мета — екол.-гідрохім. оптимізація вод. меліорацій, що перед­бачає створе­н­ня в актив. шарі меліоров. ґрунтів сприятливого для зро­ста­н­ня с.-г. культур гідрохім. (пожив.) режиму з найменшими негатив. наслідками для вод. середовища, що оточує меліоров. землі, та мін. витратами на екс­плуатацію і рекон­струкцію зрошувал. та осушувал. систем. Метод. роз­роб­ле­н­ня М. г. здійснюють шляхом створе­н­ня моделей, що за­стосовують для регулюва­н­ня рівня іригац.-ґрунт. вод, зрошувал. норми якості полив. вод, режиму поливів, площі та часу зроше­н­ня. В Україні пита­н­нями М. г. за­ймаються в Київ. університеті та Ін­ституті вод. про­блем і меліорації НААНУ (Київ).