МЕЛІТО́ПОЛЬСЬКА НА­СТУПА́ЛЬНА ОПЕРА́ЦІЯ Проведена 26 вересня — 5 листопада 1943 в ході битви за Дні­про військами Четвертого Українського фронту під командува­н­ням генерала армії Ф. Толбухіна проти угрупова­н­ня військ вермахту, що обороняли рубіж на р. Молочна. На поч. операції рад. військам протистояла 6-а нім. армія, осн. вузлом оборони якої було м. Мелітополь (Запоріз. обл.). Мета операції — роз­громити противника на одній з найбільш укріплених ним ділянок т. зв. Сх. валу, що прикривав Пн. Таврію та під­ступи до Крим. п-ва, визволити Пн. Таврію й вийти у пониз­зя Дні­пра. З перших днів на­ступу рад. військ бої мали запеклий і затяжний характер. 13 жовтня частини рад. армії прорвали оборону нім. військ і пі­ді­йшли до пд. околиці Мелітополя, 23 жовтня визволили місто. 30 жовтня вони уві­йшли у м. Генічеськ (Херсон. обл.) і ді­сталися узбереж­жя затоки Сиваш, 1 листопада подолали укріпле­н­ня Турец. валу й увірвалися на Пере­коп. пере­ши­йок, 5 листопада — у пониз­зя Дні­пра й захопили плацдарм на пд. березі Сиваша. Ворог продовжував утримувати плацдарм лише на лівому березі Дні­пра пів­ден­ніше м. Нікополь (Дні­проп. обл.). У ході операції роз­громлено 8 ворожих дивізій, 12 за­знали знач. втрат (знищено понад 85 тис. і захоплено у полон бл. 22 тис. нім. вояків). Рад. війська просунулися на Зх. і Пд. Зх. на 50–320 км та звільнили майже всю Пн. Таврію і блокували з суші крим. угрупова­н­ня вермахту. Таким чином створ. сприятливі умови для визволе­н­ня Криму й Пд. Прав­обереж. України. 79 рад. бійців, які найбільше від­значилися в ході операції, удостоєні зва­н­ня Героя Рад. Союзу, 18 частин і зʼ­єд­нань рад. армії — почес. найменува­н­ня «Мелітопольських».