ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Мельгунівський курган

МЕЛЬГУНІ́ВСЬКИЙ КУРГА́Н – скіфський поховальний комплекс. Ін. назви – Лита (Червона) могила. Датований 650–600 рр. до н. е. Насип кургану (вис. бл. 10,5 м) зведено побл. стародав. дороги (середньовіч. Чорного шляху), що обходила верхів’я р. Інгул та Інгулець (між сучас. с. Топило та Копані Знам’ян. р-ну Кіровогр. обл.). Розкопаний 1763 місц. підрядниками за вказівкою генерала-поручика О. Мель­гуно­­ва (вперше задокументов. нефахові розкопки). 1894 досліджений В. Ястребовим, 1990 – Н. Бокій. Під верхівкою кургану виявлено кам’яний антропоморф із втраченою головою. Насип складав перепалений ґрунт (різного кольору) з рештками оплавлених металів, обгорілих кісток та вуглин. Під зх. схилом насипу на глибині 1,85 м у скрині з кам’я­­них плит знайдено кошт. зброю, табурет і прикраси. Серед знахідок вирізняється заліз. меч з руків’ям та дерев’яними піхвами, плакованими золотом. Руків’я декоровані пальметами, перехрестя – зображенням двох гірських козлів, що лежать, низ піхов – зображеннями двох левів та чотириногих фантаст. істот з людськими, лев’ячими та орлиними головами, які стріляють з луків. До урочистого гориту належали бронз. застібка з голівками левів на кінцівках, 17 масив. золотих платівок із зображенням орла та 40 бронз. вістер стріл. Від де­­рев’яного ассирій. палац. табурета вціліли лише метал. частини: 4 порожні сріб. коніч. завершення ніжок із пояском у вигляді відігнутих пелюсток, 4 порожні сріб. циліндри з парами гори­­зонт. рифлених валиків із позолотою, 3 короткі порожнисті циліндри з парами бічних прямокут. отворів, 23 залізні цвяхи. Прикраси презентовані діадемою з 3-х золотих ланцюжків, з’єднаних ро­­­зетками та тисненою платівкою із зображеннями мавп і страусів. Артефакти з М. к. зберігаються в Ермітажі (С.-Пе­тербург).

Літ.: Придикъ Е. М. Мельгуновскій кладъ 1763 года // Мат. по археологіи Россіи. С.-Пе­тербургъ, 1911. № 31; Бокий Н. М., Аксентьева Л. В. История исследования Мельгуновского кургана // Первая Правобереж. краевед. конф. (225 лет от времени исслед. Мельгунов. кургана). Кр., 1988; Бокий Н. М. Мельгуновский курган – доисследование и версии // Киммерийцы и скифы. Мелитополь, 1992.

Ю. В. Болтрик

Рекомендована література

  1. Придикъ Е. М. Мельгуновскій кладъ 1763 года // Мат. по археологіи Россіи. С.-Пе­тербургъ, 1911. № 31;
  2. Бокий Н. М., Аксентьева Л. В. История исследования Мельгуновского кургана // Первая Правобереж. краевед. конф. (225 лет от времени исслед. Мельгунов. кургана). Кр., 1988;
  3. Бокий Н. М. Мельгуновский курган – доисследование и версии // Киммерийцы и скифы. Мелитополь, 1992.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Мельгунівський курган / Ю. В. Болтрик // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-66244

Melhunivskyi kurhan / Yu. V. Boltryk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018. – Available at : https://esu.com.ua/article-66244

Том ЕСУ:

20-й

Дата виходу друком тому:

2018

Дата останньої редакції статті:

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

переглянути в Scopus

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ

66244

Кількість переглядівдані щодо перегляду сторінок на сайті збираються від початку 2024 року

104

Схожі статті

Донецьке городище
Історичні місця  |  Том 8  |  2008
О. В. Сухобоков
Олександрівські поселення та городище
Історичні місця  |  Том 24  |  2022
О. Б. Супруненко
Полтавський хрестовоздвиженський монастир
Історичні місця  |  2024
С. І. Білокінь

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору