Мельник Віктор Іванович

Визначення і загальна характеристика

МЕ́ЛЬНИК Віктор Іванович (05. 10. 1958, с. Краснопілка Уман. р-ну Черкас. обл.) — письмен­ник, пере­кладач, критик. Член НСПУ (1996), АУП (1997), НСЖУ (2010). Літ. премії С. Ру­данського (1998), М. Коцюбинського (2006), Я. Дорошенка (2013). Закін. Вінн. пед. ін­ститут (1984). У 1981–82, 1986–2016 — на журналіст. роботі; від 2014 — секр. НСПУ. Спів­засн. і ред. літ.-худож. ж. «Згар» (Він­ниця, 2000–03). Дебютував 1975 віршами у г. «Уманська зоря». У літературу вві­йшов як яскравий і самобут. модер. поет-екс­периментатор. Поряд із класич. елегій., інтим., духоборчими мотивами лірики по­стійно знаходить нові форми вислову почут­тів і думки на зрізі футуризму, символізму, сюр­реалізму. У зб. літ. пародій «Кнопки для крісел» (Хм., 1994) та «Бра­т­тя во хвості» (К., 1997) прагнув пере­осмислити літ. традиції, роз­робив новий різновид жанру — зорову пародію. Поет. зб. «Трильярди сонетів» (Лц., 2011) уві­йшла до Книги рекордів України за унікал. екс­перим. спробу роз­ширити до універсалізму традиц. поет. арсенал класич. форми сонета. Упорядник кн. «Микола Трублаїні. Великим сибірським шляхом: Ви­брані публікації 20-х років», «Тор Ланге. Під небом Ел­лади» (обидві — 2000), «Петро Крижанівський. У Чорнокуті: Новели» (2011). Автор перекл. з англ., нім., швед., дан., чес., польс., хорват., серб., латис., болгар., груз., білорус., рос. мов. Окремими вид. у перекл. М. ви­йшли: з англ. — кн. Дж. Фаулза «Арістос» (2003), з білорус. — зб. сонетів Ф. Ястраба «Мозаїка буття» (2013; усі — Він­ниця), з болгар. — зб. поезій А. Димчевої «Сезони душі», Б. Драгомирецької «Animal Planet», з чес. — Б. Волкової «Не­приналежність», з рос. — В. Латиніна «Сповідь побічного сина» (усі — 2014), з польс. — М. Вавжинського «На маргінесах», з хорват. — Д. Буразер «Час, який нам залишається» (обидві — 2015; усі — Луцьк). Окремі поезії М. пере­кладено болгар., польс., груз., чес., хорват., іспан., рос. мовами. 2013 у Варні в перекл. болгар. мовою ви­­йшла кн. М. «Ескизи върху водата».

Тв.: Просто вірші. В., 1991; Вишуки. В., 1992; 2008; Ви­брані ночі. В., 1999; 2006; Тор Ланге. Життя і творчість. В., 2001; Двій­ник неві­домого контрабандиста: Детектив. роман. В., 2005; Т., 2009; Від­дзеркале­н­ня. В., 2006; Долі в інтерʼєрі історії. В., 2006; В памʼяті авторучки. В., 2007; Тридцять кримінальних історій. В., 2007; Пʼятдесят кримінальних історій. В., 2008; Рефлекси. Лц., 2009; Від­ближе­н­ня. В., 2010; Мешканці вибуху. Лц., 2010; Ескізи на воді. В., 2011; Силуети на кольоровому тлі. В., 2011; Літературними стежками Поді­л­ля. В., 2014.

Літ.: Холодний М. Чи можна від­творити в балеті Марксів «Капітал»? (Побаче­н­ня із зоровою поезією Віктора Мельника) // Курʼєр Кривбасу. 1995. № 31; Подолин­ний А. Естетика критичного слова // ЛУ. 2010, 9 верес.; Стрельбицький М. Тріумф мініатюриста, або Трохи гедонізму в холодній воді інтелектуалізму [Про збірку «Ескізи на воді»] // Укр. літ. газ. 2011, 29 лип.; Дзюба С. «Світ роз­ламавсь, як світло об кришталь...» [Про кн. В. Мельника «Трильярди сонетів»] // Там само. 2013, 23 серп.; Мовчанюк Г. «Хто ми в юдолі віку?» Віктор Мельник болгарською // Там само. 2016, 26 лют.

М. Ф. Каменюк

Завантажити статтю