Мельник Марко Никифорович
Визначення і загальна характеристика
МЕ́ЛЬНИК Марко Никифорович (09. 02. 1914, с. Лозовата, нині Теплиц. р-ну Вінн. обл. — 02. 11. 1997, Київ) — лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук (1972), професор (1974). Заслужений діяч науки УРСР (1983). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Одес. мед. інститут (1939), де 1962–63 працював завідувач кафедри організації охорони здоров’я. Від 1946 — ст. епідеміолог Одес. рай. відділу охорони здоров’я; 1963–73 — заступник Міністра охорони здоров’я УРСР, гол. сан. лікар УРСР; 1973–81 — директор, 1981–87 — керівник лаб. імунохімії, експерим.-вироб. лаб., від 1987 — консультант Київ. НДІ епідеміології та інфекц. хвороб. Наукові дослідження: організація охорони здоров’я, протиепідеміол. та сан. безпека країни. Зробив вагомий внесок у протиепідеміол. та сан. забезпечення країни, матеріал.-тех. бази СЕС та закладів епідеміол. профілю, розширення лікув.-профілакт. мережі.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Пути развития санитарной организации Украины // ВД. 1972. № 9; Токсоплазмоз человека. Москва, 1974; Гельминтозы человека. К., 1978; Эпидемический паротит. К., 1979; Профилактика острых кишечных инфекций в детских дошкольных учреждениях. К., 1983; Дифтерийная инфекция. К., 1984 (усі — співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
