Мельников Олександр Васильович

МЕ́ЛЬНИКОВ Олександр Васильович (30. 06(12. 07). 1889, м. Мезень, нині Архангел. обл., РФ — 27. 05. 1958, Ленінград, нині С.-Пе­тер­­бург) — лікар-хірург. Батько Олега та Рюрика Мельникових. Доктор медицини (1920), професор (1923), академік АМН СРСР (1948). Заслужений діяч науки РРФСР (1943). Державні нагороди СРСР. Закін. Військ.-мед. академію в С.-Пе­тербурзі (1914), де й працював (1918–23). Від 1923 — у Харків. мед. інституті: зав. кафедр: топогр. анатомії (1923–30), заг. (1930–32), шпитал. (1933–39) та факультет. (1939–40) хірургії. Водночас 1923–40 — зав. хірург. клініки Укр. рентґенорадіол. інституту (нині Інститут мед. радіології НАМНУ), 1940 — професор кафедри онкохірургії Укр. інституту вдосконалення лікарів (обидва — Харків). Організував у Харкові перший у СРСР онкол. диспансер із стаціонаром. 1940–56 — завідувач кафедри шпитал. та факультет. хірургії Військ.-мор. мед. академії (Ленінград); за сумісн. 1948–56 — завідувач кафедри факультет. хірургії 1-го Ленінгр. мед. інституту; 1956–58 — завідувач кафедри факультет. хірургії № 2 Військ.-мед. академії (Ленінград). Під час 2-ї світової вій­ни — гол. хірург Балтій. флоту, флагман. хірург Чорномор. флоту (1943). Наукові дослідження: військ.-польова хірургія, захворювання органів черев. порожнини, анаеробна інфекція. Основоположник клін. онкології в Україні. Одним із перших почав розробляти вчення про передракові захворювання. Перший голова Укр. товариства онкологів (1936). Ред. ж. «Вопросы онкологии», (від 1922), «Врачебное дело» (1931–41), «Экспери­­ментальная медицина» (від 1940).

Рекомендована література

1. Кнопов М. Ш., Тарануха В. К. К 120-летию со дня рождения Александра Васильевича Мельникова // Хирургия. 2009. № 6;
   Google Scholar Internet
2. Вчені Харківського державного медичного університету (1805–2005). Б. м. р..
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю