МЕЛЬНИ́ЦЬКА Інна Володимирівна (18. 06. 1925, Харків — 11. 11. 2020, там само) — письмен­ниця, пере­кладачка. Член НСПУ (1997). Літ. премії ім. Б. Слуцького (2001), ім. Ю. Долгорукого (2006). Учасниця 2-ї світової вій­ни. Закін. Харків. пед. ін­ститут іноз. мов (1949). Викладала англ. мову в цьому ін­ституті (1952–60) та Харків. університеті (1961–98). Дебютувала віршами у г. «Піонерська правда» (1933), перекл. з англ. мови — у ж. «Прапор» (1965). Писала укр. та рос. мовами. Творчості М. притаман­не гостре почу­т­тя причетності до всього, що коїться довкола, — у минулому й сучасному, великому і малому, у долі однієї людини чи країни. Окремі оповіда­н­ня та поет. добірки публікувалися у періодиці та колектив. збірках, пере­кладалися білорус., молдав. та італ. мовами. У її перекл. з англ. мови ви­йшли твори Дж. Селінджера, В. Сарояна, А. Конан-Дойля, А. Крісті, Р. Макдональда, А. Мілна. Авторка перекл. з білорус., молдав., мордов. мов, а також публікацій з психолінгвістики та теорії худож. пере­кладу. 2013 у Він­ниці ви­йшла антологія «Сузірʼя Інни Мельницької».