Розмір шрифту

A

Китаєве

КИТА́ЄВЕ — історична місцевість у Києві. Знаходиться на пд. околиці міста за 9 км від Києво-Печер. лаври. Назва «К.» походить від тюрк. слова, що означає укріпле­н­ня, фортеця. У 10–13 ст. тут роз­ташовувалося добре укріплене городище (дослідники ототожнюють його із літопис. м. Пере­січин), яке контролювало долину Дні­пра і було пд. форпостом Києва (зга­дане у літописах під 1154 й 1161, зруйноване ордами хана Батия 1240). Від­крите у 19 ст. (заг. пл. 2,2 га, товщина культур. шару 0,3–0,5 м), роз­копки не проводилися. На Пд. від городища — курган. могильник. Його досліджували Д. Самоквасов (1874), В. Науменко (1876), В. Хвойка та В. Городцов (1886–94), О. Ертель (1911–14), А. Кубишев (1961), І. Мовчан (1973, 1984, 1987, 1988). Виявлено бл. 400 насипів вис. 0,5–2 м і діаметром 7–12 м (роз­копано бл. 30). Простежено три обряди поховань: трупопокладе­н­ня, трупоспале­н­ня, кенотаф. Серед поховал. інвентарю — ножі, кресала, залізні вістря стріл, жін. прикраси, срібна монета князя Володимира Святославича. На Пн. Зх. від городища А. Кубишев та І. Мовчан здійснили роз­копки великого с-ща 5–7 ст. (заг. пл. 40 га) із залишками жител зруб. і каркасно-стовпової кон­струкцій, у ході яких зна­йдено фрагменти ліпної та гончар. кераміки, бо­йову сокиру, заготовки до бронз. браслетів тощо. Побл. городища, у т. зв. Вино­град. садку, знаходяться два печерні комплекси, походже­н­ня яких, за пере­казами, сягає давньорус. часів, проте достовірні дані стосуються 16–18 ст., коли тут мешкали видатні діячі православ. Церкви — преподобні Досифей, Серафим Саровський та ін. Під час роз­копок житл., госп. і церк. споруд (1911–14 — О. Ертель, 1993–94 — спів­роб. Музею історії Києва) зафіксовано залишки кахляних печей, написів-графіті, предметів побуту пізньосередньовіч. часу. На тер. К. зведено «Китаївську пустинь» Свято-Троїцький чоловічий монастир.

Літ.: Захарченко М. Киевъ теперь и прежде. К., 1888; Толочко П. П. Історична топо­графія стародавнього Києва. К., 1970; Мовчан І. І. Давньокиївська околиця. К., 1993; Коваленко В. Фортеця в Голосієвому // Вісн. Укр. товариства охорони памʼяток історії та культури. 1999. № 1; Ізотов А. Від Пере­січня до Китаєва // УК. 2004. № 10; Бобровський Т. А. Під­земні споруди Києва від найдавніших часів до середини ХІХ ст. (спелео-археологічний нарис). К., 2007.

Г. Ю. Івакін

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2013
Том ЕСУ:
13
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Історичні місця
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
6643
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
142
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 2
  • середня позиція у результатах пошуку: 47
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 47):
Бібліографічний опис:

Китаєве / Г. Ю. Івакін // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-6643.

Kytaieve / H. Yu. Ivakin // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2013. – Available at: https://esu.com.ua/article-6643.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору