Китаївська пустинь Свято-Троїцький чоловічий монастир УПЦ МП
«КИТА́ЇВСЬКА ПУ́СТИНЬ» Свято-Троїцький чоловічий монастир УПЦ МП Знаходиться в урочищі Китаєве в Києві на місці скиту Києво-Печерської Свято-Успенської лаври, що існував у 16–17 ст. На кошти Д. Голіцина 1716 збудовано дерев’яну церкву на честь преподобного Сергія Радонезького. 1767 зведено кам’яний Свято-Троїц. храм із бічними вівтарями на честь цього ж святого та Димитрія Ростовського. 1786 пустинь підпорядковано Києво-Печер. Лаврі, звідки до монастиря переведено богадільню. 1835 споруджено трапезну церкву св. 12-ти апостолів, 1837 — надбрам. дзвіницю. 1853 пустинь отримала назву Свято-Троїцької. Від 1898 тут діяв лавр. свічковий завод. У 1920-х рр. монастир закрито, 1930 його тер. підпорядковано Всесоюз. дослід. інституту плодового та ягід. господарства. 1932 розібрано дзвіницю. Після 2-ї світової війни у монастир. будівлях розміщувалися Респ. навч.-вироб. комбінат бджільництва й Укр. НДІ захисту рослин. На поч. 1990-х рр. після реставрації Свято-Троїц. церкви чернече життя почало відроджуватися. 1993 митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан) призначив схиархімандритом Феофіла (Россоху). Від 1996 відновлена пустинь отримала статус монастиря. Настоятель від 1996 — архімандрит Прохор (Костюченко). Серед насельників — 14 мантій. (з них 9 — у священ., 4 — диякон. сані) і 3 рясофор. ченці, 1 мантій. і 2 рясофор. черниці, 4 послушники. Святині: мощі преподобних Феофіла і Досифеї, ікони з частками мощей преподобних Серафима Саровського, мученика Трифона, князя Даниїла Московського, список Ватопедської ікони Божої Матері «Закланна».
Рекомендована література
- Зверинский В. В. Материал для историко-топографического исследования о православных монастырях в Российской империи. Т. 2. С.-Петербург, 1890;
- Денисов Л. И. Православные монастыри Российской империи. Москва, 1908;
- Китаевская пустынь. К., 2000.