МЕЛЬНИЧЕ́НКО Володимир Юхимович (20. 02. 1946, м. Хашурі, Грузія) — історик, літературо­знавець, мистецтво­­знавець. Доктор історичних наук (1988), академік НАПНУ (2016), почес. академік НАМУ (2013). Заслужений діяч науки і. т. України (2004). Національна премія України імені Т. Шевченка (2009). Член СП РФ (2003), НСПУ (2007). Закін. Київський університет (1968). Від 1971 (з пере­рвою) працював у Ін­ституті історії партії при ЦК КПУ: 1987–89 — за­ступник директора, очолював респ. парт. архів; 1976–87 — у від­ділі науки й навч. закладів ЦК КПУ: від 1983 — зав. сектору сусп. наук; від 1989 — зав. сектору істор. наук ідеол. від­ділу ЦК КПРС. Брав участь в укладен­ні зб. «Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів» (К., 1990), сприяв висвітлен­ню раніше приховуваних сторінок історії України. 1991–93 — директор Центр. музею В. Леніна (Москва); 2001–15 — ген. дир. Нац. культур. центру України в Москві. Автор моно­графій про Т. Шевченка й О. Бодянського (від­знач. Нац. премією України ім. Т. Шевченка), М. Гоголя, М. Щепкіна, М. Грушевського, Б. Ступку та ін., а також багатьох публікацій у періодиці.