Мельниченко Тамара Йосипівна

Визначення і загальна характеристика

МЕЛЬНИЧЕ́НКО Тамара Йосипівна (09. 12. 1927, с. Антонівка, нині Таращан. р-ну Київ. обл. — 23. 02. 2009, Київ) — письмен­ниця. Дружина П. Костюченка. Член НСПУ (1987). Закін. Харків. бібліот. ін­ститут (1957). Працювала в рай. б-ці смт Бородянка Київ. обл., від 1980 — вихователем у ПТУ в Києві. Дебютувала 1961 віршами у бородян. рай. газеті. Ви­ступала в жанрі інтим. лірики. Філос. роз­думи й пейзажні замальовки, лірико-епічні твори й ліричні вірші по­значені щедрістю почут­тів, гуманіст. позицією митця. Писала оповіда­н­ня для дітей та про дітей, кинутих у вир вій­ни, про людяність, без­прикладну мужність і самовід­даність. Авторка числен. поет. та проз. публікацій у ж. «Вітчизна», «Україна», «Дні­про» тощо.

Тв.: Живи, жайворонку. 1975; Громівка. 1976; Жага життя. 1976; Біла казка. 1981; Кохан-зілля. 1987; Час вечірніх вогнів. 1991; Чим пахне дитинство. 2008 (усі — Київ).

Літ.: Тамара Мельниченко: [Некролог] // ЛУ. 2009, 12 берез.

Г. Т. Чубач

Завантажити статтю