Мельничук Богдан Іванович
МЕЛЬНИЧУ́К Богдан Іванович (02. 08. 1952, с. Молотків Лановец. р-ну Терноп. обл.) — письменник, редактор, журналіст, краєзнавець. Заслужений діяч мистецтв України (2008). Член НСЖУ (1980), НСПУ, Національної спілки краєзнавців України, НТШ (усі — 1998). Лауреат премій ім. І. Блажкевич (1994), ім. братів Б. і Л. Лепких (2000), ім. У. Самчука (2002), ім. С. Дністрянського (2003), ім. Ірини Вільде (2008), «Сад божественних пісень» ім. Г. Сковороди (2010), ім. Д. Яворницького (2015), ім. Р. Завадовича (2016), дипломант багатьох всеукр. та міжнар. літ. конкурсів. Закін. Львівський університет (1974). Працював у ред. лановец. рай. газети, терноп. г. «Вільне життя» і «Тернопіль вечірній», у Держ. архіві Терноп. обл., був на громад. роботі. Гол. ред. Терноп. обл. упр. у справах преси та інформації (1989–93), видавництва «Економічна думка» Терноп. академії нар. господарства (1998–2003), г. «Русалка Дністрова» (від 1992) і ж. «Літературний Тернопіль» (від 1994). У 2003–09 — заступник голови редколегії «Тернопільського Енциклопедичного Словника», його гол. наук. ред.; 2010–12 — гол. наук. ред. Терноп. обл. інформ.-турист. краєзн. центру, відп. секр. редколегії і гол. наук. ред. 3-том. енциклопед. вид. «Тернопільщина. Історія міст і сіл»; 2013–14 — керівник літ.-драм. частини Хмельн. муз.-драм. театру ім. М. Старицького. Видав понад 40 своїх книг драматургії, прози й поезії, зокрема «Вибрані новели» (1999), зб. новел «Професор і бичок Бамбурка» (2002), «Скрипка від старого» (2004), «Яр» (2007), «Портрет зблизька в різних інтер’єрах» (2012), «Перейти на другий берег» (2014), «Хлібина для бандерівця» (2016), двотомник вибр. новел «Суд без суду» та «Зек, вождь і Гарсіа Лорка» (2010), повість «Роксоляна, декан і жлоби» (співавт.), докум. повість «Соломія Крушельницька» (обидві — 2011), роман «Кохання до нестями» (2013, співавт.); зб. віршів з паралел. перекл. мовою есперанто «Крапелини-плюс» та «Нові крапелини» (обидві — 2002), а також «Ваша Пресвітлосте, Дамо...» (2005), «Марії» (2006), «Таїна кохання» (2007), «Слова від серця» у 2-х т. (2012), зб. п’єс «Актор і блазні» (2009), «Довга дорога в короткий день», «Реквієм для кларнета без оркестру» (обидва — 2010), «Кава на лезі шаблі» (2011), зб. різножанр. влас. текстів, перекл. поезій з різних мов. Автор і співавтор низки краєзн. книжок, серед яких — «Тернопіль. Що? Де? Як?» (1989), «Біль і пам’ять Молоткова» (1990), «Тарас Шевченко на Тернопільщині» (1990; 1998; 2007), «Шляхами Богдана Хмельницького на Тернопільщині» (1991, 2008), «За рідний край, за нарід свій... УГА на Тернопільщині» (1993), «Шляхами стрілецької слави Українські Січові Стрільці на Тернопільщині» (1995), «Симон Петлюра і Тернопільщина» (2009), «Великий українець із Тернопілля. Ярослав Стецько. Життєвий шлях Провідника ОУН» (2010), «Вірна дочка України. Слава Стецько: життєпис у боротьбі», «Іван Франко і Тернопільщина» (обидві — 2011), «Від Маківки до Стрипи. Нариси історії Українського Січового Стрілецтва та Української Галицької Армії» (2010; 2012; усі — Тернопіль), а також числен. п’єс та інсценізацій, поставлених у багатьох обл. драм. і ляльк. театрах України, сотень статей, нарисів, рец. у ЗМІ. Так, вистава «Мазепа, гетьман України» (сценіч. варіант М. за творами Б. Лепкого, Дніпроп. муз.-драм. театр ім. Т. Шевченка) нагородж. міжнар. премією ім. П. Орлика (1995), «Козацькі вітрила» (за п’єсою М. і В. Лісового, Терноп. театр актора і ляльки) — премією «Галицька Мельпомена» (2009) і дипломом Всеукр. фестивалю «Лялькова веселка–2010» (Запоріжжя) тощо. Серед вистав за п’єсами М. — «Соломія Крушельницька», «Вісьта-вйо!» (за мотивами стрілец. гумору), інсценізації творів Р. Завадовича, П. Загребельного, Б. Лепкого, В. Тарнавського. Укладач і ред. понад 600 книжок. Чимало віршів М. поклали на музику М. Балема, М. Болотний, О. Бурмицький, А. Горчинський, Я. Злонкевич, Ю. Кіцила, Б. Климчук, Л. Міллер, М. Облещук, Л. Попернацький та ін. композитори, їх видано зб. «Сад любові» (2009), «Сад любові–2» (2010), вміщено у кн. «Слова від серця–2» (2012), «Приліт голуба» (2013), «Перейти на другий берег» (2014; усі — Тернопіль).
Рекомендована література
- Бандурка І. Чотири вежі Богдана Мельничука. 2002;
- Богдан Мельничук — письменник, редактор, журналіст, краєзнавець: Бібліогр. покажч. 2009. Т. 1;
- 2012. Т. 2 (обидва — Тернопіль).
Завантажити статтю
Людина 
