Мельничук Юрій Степанович

МЕЛЬНИЧУ́К Юрій Степанович (псевд.: Сте­­панович Ю., Степанюк Ю.; 07. 05. 1921, с. Мала Камʼянка, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. — 12. 08. 1963, Львів) — літературний критик, публіцист і жур- наліст. Член СПУ (1950). Премія ім. Я. Га­­лана (1965). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Депутат ВР СРСР 6-го склика­н­ня (від 1962). Навч. у Коломий. ремісн. гімназії, з якої 1938 за роз­по­всюдже­н­ня нелегал. літ-ри був виключений і пере­даний до суду. По­збавлений права на подальше навч., М. опанував професію столяра. Брав участь у робітн. русі. Друкувався від 1939. У 1939–41 — ред. коломий. міської г. «Червоний прапор». Навч. у Військ. академії ім. М. Фрунзе (Москва, 1945–46) та Респ. парт­школі при ЦК КПУ (1946–48), закін. екс­терном Львів. університет (1950). Працював ст. та гол. ред. видавництва «Радянський письмен­ник» (1948–50); від 1951 — гол. ред. ж. «Жовтень» (нині «Дзвін», Львів). Ви­ступав з нарисами, гострими політ. памфлетами, літ.-крит. роз­відками. Твори М. по­значені парт. тенденційністю, написані з позицій боротьби з «укр. бурж. націоналізмом», ви­ступав проти шовінізму та недовіри рад. влади до зх.-укр. населе­н­ня, без­під­став. і огульного звинуваче­н­ня його в «бандитизмі», під­німав важливі пита­н­ня роз­витку укр. культури, зокрема української мови як держ., нац. традицій. Сприяв друку творів А. Чайковського та Олександра Олеся, що викликало негативну реакцію парт. органів влади. Автор кіноповісті «Роки і долі» (Л., 1961), нарису «Вирване серце» (К., 1966), літ.-крит. праць «Яро­слав Галан» (К., 1951; Л., 1953), «Олександр Гаврилюк» (Л., 1955), «Слово про письмен­ників» (Л., 1958), а також сценаріїв д/ф «Народ звинувачує» (1959) та «Молодість звільненого краю» (1959, спів­­авт.).

Завантажити статтю