Мелюкова Анна Іванівна
Визначення і загальна характеристика
МЕЛЮКО́ВА Анна Іванівна (Мелюкова Анна Ивановна; 14. 12. 1921, Москва — 07. 03. 2004, там само) — російський археолог. Доктор історичних наук (1979). Премія «Золотий скіф» Інституту археології НАНУ (1994). Закін. Моск. університет (1945). Від 1949 працювала в Інституті археології РАН (Москва): пров. н. с. Коло наук. інтересів М. було пов’язане з Україною. Під керівництвом свого вчителя Б. Гракова вона брала участь у розкопках курган. могильників і поселень доби пізньої бронзи і скіф. часу, зокрема Нікопол. курган. поля, Кам’ян. городища, кургана Солоха, після його смерті очолила моск. школу скіфознавців. Була провід. фахівцем у галузі археології скіфів та фракійців. Запропонована М. у праці «Вооружение, войско и военное искусство скифов» (Москва; Ленинград, 1950) типологія зброї доби раннього заліза актуальна донині.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Памятники скифского времени лесостепного Среднего Поднестровья (Черновицкая и Хмельницкая области) // Мат. и исследования по археологии СССР. Москва; Ленинград, 1958. № 64; Поселение и могильник у с. Николаевка. Москва, 1975; Скифия и фракийский мир. Москва, 1979; Краснокутский курган. Москва, 1981; Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время. Москва, 1989 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
