Мерзленко Віктор Іванович

МЕРЗЛЕ́НКО Віктор Іванович (11. 12. 1931, Дніпропетровськ, нині Дніпро — 01. 05. 2009, там само) — бандурист. Заслужений працівник культури України (2007). Член Національної спілки кобзарів України (2001). Закін. Київське музичне училище ім. Р. Ґлієра (1971; кл. А. Омельченка). 1955–59 — арт. Донец., 1959 — Дніпроп. філармоній, 1959–62 — оркестр. групи Черкас. нар. хору. 1968–2000 — керівник Нар. капели бандуристів Дніпроп. металург. заводу, яка під його керівництвом отримала звання заслуженої (1979), гастролювала в Україні, РФ, Білорусі, Польщі, Німеччині. У репертуарі — українські народні пісні («Ой я нещасний», «Якби мені не тиночки»), пісні на сл. Т. Шевченка («Бандуристе, орле сизий», «Діброва зелена», «Гомін, гомін по діброві», «Дивлюся, аж світає»), укр. вокальна класика (арія Миколи «Сонце низенько» з опери «Наталка Полтавка» М. Лисенка), думи. Автор низки творів для капели бандуристів, етюдів для бандури.

Літ.: Рябцев М. Бандурист Днепропетровщины // Трибуна металлурга. 2006, 8 дек.; Павлович М. Через ту бандуру... // Ветераны Приднепровья. 2007, 28 апр.

І. М. Лісняк