Мерінг Сергій Федорович

МЕ́РІНГ Сергій Федорович (1862 — 1920) — промисловець, громадсько-політичний діяч. Батько М. (з походже­н­ня нім. єврей) 1845 пере­їхав із Саксонії до Рос. імперії і одружився з пред­ставницею давнього козац. роду грец. походже­н­ня Томарів. На­прикінці 19 ст. його родині належало декілька сіл у тогочас. Київ. губ., зокрема Стара Прилука (нині Липовец. р-ну Вінн. обл.), де 1906 М. пере­будував зведений у 18 ст. палац у необарок. стилі (нині памʼятка архітектури нац. значе­н­ня), подіб. до Маріїн. палацу в Києві. Навч. у Великій Британії, знав декілька іноз. мов. За­ймався під­приємн. діяльністю, мав у власності великі землеволоді­н­ня, цукр. і цегел. заводи, водяний млин, був дир. правлі­н­ня Київ. міського кредит. товариства. Від 24 жовтня 1918 — Міністр торгівлі й промисловості Української Держави в урядах Ф. Лизогуба та С. Гербеля. Об­стоював необхідність зменше­н­ня монопол. повноважень держави і роз­шире­н­ня приват. ініціативи та ролі в економіці, однак його надто великі по­ступки промисловцям викликали хвилю незадоволе­н­ня у різних прошарках су­спільства. Після зрече­н­ня геть­мана П. Скоропадського 14 грудня 1918 склав повноваже­н­ня та ви­їхав до Австрії. Об­ставини смерті неві­домі. Колекція картин М. нині зберігається у Вінн. худож. музеї, серед полотен — порт­рет його батька роботи ві­домого художника М. Ґе.

Завантажити статтю