МЕ́РТОН Роберт-Кінґ (Merton Robert King; 04. 07. 1910, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США — 23. 02. 2003, м. Нью-Йорк, США) — американський соціолог. Батько Р.-К. Мертона. Народився у сімʼї емі­грантів з Пд. України (імʼя та прі­звище при народж. — Меєр Школьнік). Навч. у Темпл. університеті (Філадельфія, 1927–31). Від­тоді працював у Гарвард. університеті як асист. П. Сорокіна (1936 здобув докторат); від 1941 — у Колумбій. університеті: проф., 1979–2003 — почес. проф.; водночас від 1957 — президент Амер. соціол. асоціації. Зробив знач. внесок у роз­роб­ле­н­ня методології соціол. дослідж. і соціології науки, ви­вче­н­ня соц. структури, бюрократії, соц. дезорганізації; за­провадив у наук. обіг терміни «непередбачувані наслідки», «рольова модель», «само­здійснюване пророцтво», «референтна група» тощо; створив парадигму функціонал. аналізу як бази формува­н­ня теорій середнього рівня; започаткував метод фокус-групи. За­пропонував концепцію етосу науки як комплексу цін­ностей та норм, обовʼязкових для на­уковців. Його утворюють 4 імперативи: універсалізм (оцінка наук. ідеї залежно від її змісту, не­зважаючи на національність та статус дослідника), комуналізм (від­критість наук. результатів для наук. спів­товариства), без­корисливість та організов. скептицизм (крит. ставле­н­ня до влас. ідей та ідей, за­пропонов. колегами).