Месснер Євгеній Едуардович

Визначення і загальна характеристика

МЕ́С­СНЕР Євгеній Едуардович (03(15). 09. 1891, Херсон. губ. — 30. 09. 1974, Буенос-Айрес) — військовик, воєн­ний теоретик. Син Е. Мес­снера (див. Мес­снери). Закін. 3-ю чол. гімназію і 1-й курс матем. від­діл. Новорос. університету в Одесі. 1910 вступив добровольцем у 15-у артилер. бригаду, роз­квартировану в Одесі. Склав офіцер. іспити за курс Михайлів. артилер. училища (1912), навч. на при­скор. курсах Академії Ген­штабу (жовтень 1916 — січень 1917). Під час 1-ї світової вій­ни воював у складі 15-ї артилер. бригади і 15-ї піхот. дивізії. За геть­манату П. Скоропадського 1918 від­мовився продовжити службу в українізов. дивізії. Учасник воєн. дій 1918–20 на території України у складі Добровол. армії генерала А. Денікіна, ЗС Пд. Росії та Руської армії генерала П. Врангеля. Від 1921 мешкав у Белґраді, від 1931 викладав на Вищих військ.-наук. курсах. Також вміщував публікації військ. і військ.-політ. тематики у рос. емі­грант. і європ. періодиці. Симпатизував нацистам. Після нім. окупації Югославії (1941) пере­бував на офіц. службі у вермахті: нач. рос. секції військ.-пропагандист. від­ділу «Пд. Сх.»; від березня 1945 — нач. пропагандист. від­ділу штабу 1-ї Рос. нац. армії. У травні того ж року інтернов. у Ліхтен­штейні, 1947 ви­їхав до Арґентини. Продовжив викладац., пуб­ліцист. і громад. діяльність у рос. емі­грант. установах. Послідовно дотримувався антибільшов. по­глядів, вважав рад. владу гол. ворогом Росії. У цей період написав і видав низку книг, зокрема тетралогію під заг. на­звою «Про­блемы войны и мира», до якої уві­йшли кн. «Лик современ­ной войны» (1959), «Мятеж — имя третьей всемирной» (1960), «Со­­времен­ные офицеры» (1961), «Всемирная мятежевойна» (1971; усі — Буенос-Айрес). У кн. «Мятеж — имя третьей всемирной» перед­бачив посиле­н­ня між­нар. тероризму на­прикінці 20 ст. і неготовність держ. силових структур протистояти йому; окреслив новий тип вій­ни — «заколот» (реліг., расовий, етногр., ідеол. та ін.), гол. рушійна сила якої не традиц. війська, а т. зв. нар. рухи. При цьому провід­ну роль ві­ді­граватимуть пов­станці, диверсанти, терористи, саботажники, пропагандисти та викори­ста­н­ня елементів психол. вій­ни, зокрема у ЗМІ.

Літ.: Домнин И. В. От Первой мировой до «Третьей Всемирной». Жизнен­ный путь Генерального штаба полковника Е. Э. Мес­снера // Хочешь мира, победи мятежевойну! Твор. наследие Е. Мес­снера. Москва, 2005; Александров К. Армия генерала Власова. 1944–1945. Москва, 2006; Иванов И. Б. Полковник Е. Э. Мес­снер и его пьеса «Из поколения в поколение» // Голос Эпохи. 2017. № 2.

П. П. Гай-Нижник

Завантажити статтю