Мета і засоби

Визначення і загальна характеристика

МЕТА́ і ЗА́СОБИ  — поняття, що характеризують певні елементи поведінки та діяльності людини. Мета — усвідомлене передбачення бажаного результату діяльності (див. Дія і діяльність), яке зумовлює пошук засобів і шляхів його досягнення. Засоби — предмети, способи дії, поведінки, соціальні інститути, за допомогою яких досягають певної мети; сукупність елементів діяльності, спрямованих на осмислення, окреслення, реалізацію мети. Як наукову категорію мету досліджує телеологія. 

Розрізняють суб’єктивну та об’єктивну мету. Перша стосується абстрактно-загальної мети (ідеал) і конкретної мети, яку потрібно реалізувати для досягнення цього ідеалу. Під об’єктивною метою розуміють мету буття (Божественна, провіденціальна) або заданий певними законом, алгоритмом, правилом стан у розвитку певної системи, що має властивість саморегуляції (формальна мета). Виділяють також загальну і часткову, ближню й віддалену, кінцеву і проміжну мету. Особливої гостроти проблема співвідношення М. і З. набуває у переломні, перехідні періоди в історії людства. 

Вислів «мета виправдовує засоби» характеризує їхні особливі співвідношення за цих історичних обставин. Різні мислителі тлумачили цю тезу відповідно до загальної спрямованості та змісту своїх філософських учень. Так, італійський філософ Н. Макіавеллі вважав, що для досягнення великих і благородних цілей можна переступати через закони моралі. З історичного досвіду відомо, що нехтування морального аспекту засобів часто супроводжувало радикальні революційні підходи до суспільних змін. Німецький філософ Ф. Енгельс писав, що для революціонера придатний будь-який (як насильницький, так і мирний) засіб, що веде до мети. Проблема органічної єдності, взаємодоповнюваності М. і З. та результату діяльності пов’язана із суперечливим розумінням взаємозв’язку потреб, інтересів та ціннісних орієнтацій, а також того історичного факту, що моральні принципи мають бути передумовою будь-якого рішення соціального суб’єкта у виборі мети (виходячи з наявних засобів або, навпаки, визначення засобів реалізації на основі певної мети). Ігнорування цих принципів призводить до страждань, особистих і соціально-історичних конфліктів, загрожує самому існуванню людської цивілізації.

Завантажити статтю