Металургійна академія України Національна

МЕТАЛУРГІ́ЙНА АКАДЕ́МІЯ УКРАЇ́НИ Національна  — найстаріший вищий металургійний навчальний заклад України. Розташ. у Дніпрі. Засн. 1899 як завод. відділ. Катеринослав. вищого гірн. училища (нині Дніпро; див. Гірничий університет Національний). Від 1912 — металург. факультет Катерино­слав. (від 1926 — Дніпроп.) гірн. інституту, від 1930 — Дніпроп. металург. інститут. Від 1993 — Держ. металург. академія України, від 1999 — Національна (НМетАУ) Історія становлення і розвитку ВНЗ, його наук.-пед. шкіл пов’язана з розбудовою металург. промисловості, науки та освіти України. Ректорами були: Ю. Малкін (1930–31), М. Циплаков (1931–37), М. Ісаєнко (1937–70), чл.-кор. НАНУ Г. Єфименко (1970–73), академік НАНУ Ю. Таран-Жовнір (1974–2001). Нині НМетАУ — інтегров. держ. ВНЗ 4-го рівня акредитації з розвинутою інфраструктурою, який здійснює освітню діяльність за усіма освітньо-кваліфікац. рівнями: бакалавр, спеціаліст і магістр за 20 напрямами, понад 60 спеціальностями та спеціалізаціями; готує наук.-пед. кадри вищої кваліфікації за 23 спеціальностями. У складі Академії — 7 факультетів денної форми навч.: металург. (кафед­ри: теорії металург. процесів і заг. хімії; металург. палива та вогнетривів; металургії чавуну; металургії сталі), електрометалург. (електрометалургії; електротехніки та електроприводу; ливар. виробництва; фізики), мех.-маш.-буд. (екології, теплотехніки та охорони праці; коліс. і гусенич. транспорт. засобів; нарис. геометрії та інж. графіки; технології машинобудування; теор. механіки та опору матеріалів; приклад. механіки; машин і агрегатів металург. виробництва), матеріа­лознавства і обробки металів (покриттів, композиц. матеріалів і захисту металів; технол. проектування ім. В. Друяна; обробки металів тиском; вищої математики; терміч. обробки металів ім. К. Стародубова; якості, стандартизації та сертифікації; матеріалознавства ім. Ю. Тарана-Жовніра), економіки та менеджменту (обліку і аудиту; фінансів; політ. економії; менеджменту; економіки промисловості; упр. проектами), комп’ютер. систем, енергетики та автоматизації (інформ. технологій і систем; автоматизації вироб. процесів; пром. теплоенергетики; екон. інформатики; приклад. математики та обчислюв. техніки), гуманітар. (інж. педагогіки; перекладу та іноз. мов; інтелектуал. власності; історії та українознавства; філософії та політології; документознавства та інформ. діяльності); заоч. ф-т; Криворіз. металург. інститут, Інститут інтегров. форм навч., Нікопол. ф-т; Криворіз., Криворіз. тех., Вільногір. і Новомоск. коледжі, Нікопол. технікум. Функціонують н.-д. частина, Бібліотека Національної металургійної академії України, рада з забезпечення якості освіти, центри: навч.-наук., регіон. освіти інвалідів, підвищення кваліфікації викладачів та спеціа­лістів, спец. з перепідготовки фахівців, із роботи з іноз. студентами, з підготовки до вступу у ВНЗ; курси з підготовки до вступу до академії; санаторій-профілакторій, спорт.-оздоров. табір «Дружба». Є 5 гуртожитків. Наприкінці 2016 у НМетАУ навчалися бл. 10 тис. студентів, 175 аспірантів і 10 докторантів, викладали та займалися наук. діяльністю бл. 1 тис. осіб. Серед викладац. складу більшість мають наук. ступені та вчені звання, зокрема д-рів н. і проф. — 14 %. Працюють 1 академік (М. Гасик) і 1 чл.-кор. (О. Величко, від 2001 — ректор) НАНУ, 26 дійс. чл. і чл.-кор. галуз. академій України, 34 засл. діячів н. і т., засл. працівників освіти, лауреатів Держ. премії України у галузі н. і т. Діють Дніпров. наук. школа теор. і приклад. металознавства, Укр. фундам. школа електрометалургів і термістів, а також школи з металургії чавуну та сталі, металург. теплотехніки, теплоенергетики, металург. обладнання, оброблен­ня металів тиском та ін. За міжнар. угодами, програмами, проектами, грантами Академія співпрацює з ВНЗами, фірмами, вченими США, Німеччини, Швеції, Фінляндії, Італії, Китаю, РФ, Молдови та ін. країн світу. З ініціативи НМетАУ створ. консорціум 5-ти тех. університетів Німеччини, Швеції, Фінляндії, Польщі, України, розроб­лено інтегров. навч. план підготовки фахівців за напрямом «Металургія». Є видавцем і співвидавцем низки період. видань, зокрема г. «Кадри металургії» (від 1930), ж. «Металлургическая и горнорудная промышленность», «Теорія та практика металургії», «Проблеми економіки та політичної економії», зб. наук. пр. «Системні технології», «Сучасні проблеми металургії», «Технічна теплофізика та промислова теплоенергетика». З Академію пов’язана наук. діяльність академік АН СРСР М. Павлова, академік АН СРСР і УРСР Л. Писаржевського та О. Чекмарьова, академік АН УРСР К. Стародубова, академік АНУ О. Кірсанова, академік НАНУ В. Большакова, чл.-кор. АН УРСР К. Буніна, П. Ємельяненка та С. Кожевнікова, чл.-кор. НАНУ В. Баптизманського.

Завантажити статтю