Метамова

МЕТАМО́ВА (від мета... і мова) — мова, якою здійснюють опис природної мови. В цьому сенсі природна є мовою першого порядку, а М. — мовою другого порядку (допоміж.). М. виникла спершу в математиці (метаматематика) та логіці (металогіка) з метою роз­різне­н­ня обʼєктів і рівнів їх опису. Нині її використовують у багатьох ін. науках. М. як аналог природ. мови має інвентар одиниць і правила (граматику) їх за­стосува­н­ня. М. може використовувати одиниці природ. мови (напр., опис української мови можна здійснити укр., рос., англ. чи ін. мовами світу) або мати влас. формал. (символ.-цифр.) апарат її опису. М. створюють для наук. ви­вче­н­ня мови, побудови її моделей. Вона тісно повʼязана з термінологією мово­знавства, його метатеорією, моделюва­н­ням мов­них знаків, явищ, процесів і становить обʼєкт ви­вче­н­ня металінгвістики (роз­діл мово­знавства, у якому ви­вчають різні аспекти викори­ста­н­ня мови людиною). Залежно від мети опису роз­різняють енциклопед. й лінгвіст. М. Пер-ші описують реальні обʼєкти дійсності, другі — поня­т­тя про них, втілені в словах і судже­н­нях природ. мови. М. енциклопедій і слов­ників містять типізов. зразки (формули) тлумаче­н­ня, у яких спец. засоби вказують на спільне (ідентифікатори) і від­мін­не (конкретизатори) в змісті обʼєктів опису (реаліях, поня­т­тях або словах на їх по­значе­н­ня). Напр., М. укр. тлумач. словників містить формули тлумаче­н­ня синонімів («Те саме, що…»: вивірка — Те саме, що білка), слів окремих лексич., грамат. чи словотвір. категорій («Зменш. до…» для зменшених похід.: борозенка — зменш. до борозна), «Док. до…» для діє­слів доконаного виду: написати — Док. до писати) та ін. Моделі мови мають формалізовані М. Напр., аплікативна породжувал. модель (АПМ) С. Шаумяна для опису словотворе­н­ня за­стосовує символи 0 (твірна основа слова) і R (релятор — засіб творе­н­ня слів певних частин мови) з цифрами 1, 2, 3, 4 для, від­повід­но, дієслова, імен­ника, прикметника і прислівника. Творе­н­ня слова за тактами деривації описують функції АПМ. Так, словотвір. ланцюжок пис-ати → пись-м(о) → письм-енн(ий) → пись-менн-ик М. АПМ описує як R₂R₃R₂R₁0. Новий етап роз­витку М. ви­значила компʼютеризація інформ. сфери су­спільства, яка спричинила необхідність створ. штуч. інтелекту. М. у компʼютер. системах слугують для по­да­н­ня та опрацюва­н­ня інформації. За допомогою спец. формал. апарату вони описують обʼєкти дійсності, а також процедури їх аналізу та синтезу в розум. діяльності людини. До М., спрямов. на створ. штуч. інтелекту, належать апарат опису внутріш. мови (internal language) або логіч. форми (logical form) у породжувал. граматиках Н. Хомського, RX-коди та семант. сітки Е. Скороходька, семант. примітиви (semantic primitives), ментал. мова (lingua mentalis) А. Вежбицької, універсал. семант. код (УСК) В. Мартинова та ін. М. для опису обʼєктів різних рівнів системи мови та різних процедур їхнього аналізу й синтезу становлять невід­ʼєм. складник лінгвіст. забезпече­н­ня (лінгверу) сучас. компʼютерів. Вони також слугують засобом морфол., синтакс. та семант. анотува­н­ня текс­тів у нац. корпусах мови, зокрема Корпусі української мови, створ. в Ін­ституті філології Київ. університету під керівництвом Н. Дарчук.

Завантажити статтю