Метамова

МЕТАМО́ВА (від мета... і мова) — мова, якою здійснюють опис природної мови. В цьому сенсі природна є мовою першого порядку, а М. — мовою другого порядку (допоміж.). М. виникла спершу в математиці (метаматематика) та логіці (металогіка) з метою розрізнення об’єктів і рівнів їх опису. Нині її використовують у багатьох ін. науках. М. як аналог природ. мови має інвентар одиниць і правила (граматику) їх застосування. М. може використовувати одиниці природ. мови (напр., опис української мови можна здійснити укр., рос., англ. чи ін. мовами світу) або мати влас. формал. (символ.-цифр.) апарат її опису. М. створюють для наук. вивчення мови, побудови її моделей. Вона тісно пов’язана з термінологією мовознавства, його метатеорією, моделюванням мов­них знаків, явищ, процесів і становить об’єкт вивчення металінгвістики (розділ мовознавства, у якому вивчають різні аспекти використання мови людиною). Залежно від мети опису розрізняють енциклопед. й лінгвіст. М. Пер-ші описують реальні об’єкти дійсності, другі — поняття про них, втілені в словах і судженнях природ. мови. М. енциклопедій і слов­ників містять типізов. зразки (формули) тлумачення, у яких спец. засоби вказують на спільне (ідентифікатори) і відмінне (конкретизатори) в змісті об’єктів опису (реаліях, поняттях або словах на їх позначення). Напр., М. укр. тлумач. словників містить формули тлумачення синонімів («Те саме, що…»: вивірка — Те саме, що білка), слів окремих лексич., грамат. чи словотвір. категорій («Зменш. до…» для зменшених похід.: борозенка — зменш. до борозна), «Док. до…» для діє­слів доконаного виду: написати — Док. до писати) та ін. Моделі мови мають формалізовані М. Напр., аплікативна породжувал. модель (АПМ) С. Шаумяна для опису словотворення застосовує символи 0 (твірна основа слова) і R (релятор — засіб творення слів певних частин мови) з цифрами 1, 2, 3, 4 для, відповідно, дієслова, іменника, прикметника і прислівника. Творення слова за тактами деривації описують функції АПМ. Так, словотвір. ланцюжок пис-ати → пись-м(о) → письм-енн(ий) → пись-менн-ик М. АПМ описує як R₂R₃R₂R₁0. Новий етап розвитку М. визначила комп’ютеризація інформ. сфери суспільства, яка спричинила необхідність створ. штуч. інтелекту. М. у комп’ютер. системах слугують для подання та опрацювання інформації. За допомогою спец. формал. апарату вони описують об’єкти дійсності, а також процедури їх аналізу та синтезу в розум. діяльності людини. До М., спрямов. на створ. штуч. інтелекту, належать апарат опису внутріш. мови (internal language) або логіч. форми (logical form) у породжувал. граматиках Н. Хомського, RX-коди та семант. сітки Е. Скороходька, семант. примітиви (semantic primitives), ментал. мова (lingua mentalis) А. Вежбицької, універсал. семант. код (УСК) В. Мартинова та ін. М. для опису об’єктів різних рівнів системи мови та різних процедур їхнього аналізу й синтезу становлять невід’єм. складник лінгвіст. забезпечення (лінгверу) сучас. комп’ютерів. Вони також слугують засобом морфол., синтакс. та семант. анотування текстів у нац. корпусах мови, зокрема Корпусі української мови, створ. в Інституті філології Київ. університету під керівництвом Н. Дарчук.

Рекомендована література

1. Киселевский А. И. Языки и метаязыки энциклопедий и толковых словарей. Минск, 1977;
   Google Scholar Internet
2. A. Werzbicka. Lingua Mentalis: The Semantics of Natural Language. Sydney; New York, 1980;
   Google Scholar Internet
3. Формалізовані основи семантичної класифікації лексики. К., 1982;
   Google Scholar Internet
4. N. Chomsky. Knowledge of Language: its nature, origin and use. London, 1986;
   Google Scholar Internet
5. Тищенко К. М. Метатеорія мовознавства. К., 2000;
   Google Scholar Internet
6. Дарчук Н. Комп’ютерне анотування українського тексту: результати і перспективи. К., 2013.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю