КИЦЕ́НКО Дмитро Дмитрович (24. 07. 1950, м. Біла Церква Київська обл.) — композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв Молдови (2000). Член Спілки композиторів Молдови (1979–2002), НСКУ (2003). Лауреат низки композиторських конкурсів Молдови (1998–2001). Закінчив Кишинівський ін­ститут мистецтв (1977; клас С. Лобеля), де від­тоді й викладав (до 1982). Удосконалював майстерність у Бухарестській музичній академії у Т. Олаха (1991–92). Працював художнім старшим консультантом Спілки композиторів Молдавської РСР (1982–90), викладачем Молдавської консерваторії (1990–2002) у Кишиневі. Від 2002 — викладач Ін­ституту музики імені Р. Ґлієра, водночас від 2005 — музичний редактором видавництва «Музична Україна» (обидва — Київ). Від 2010 мешкає у Канаді. Семантика багатьох творів К. повʼязана із лірико-філософським осмисле­н­ням питань життя і смерті («Літанії», 1987; «Плач Єремії»; «Stabat mater»; обидва — 1989; «De profundis», 1990; «Kyrie», 1997; «Mariengebet», 1998 та ін.). Духовну тематику К. втілює в музиці, на­ближеній за образністю до опусів «старого стилю», пере­важно в уповільнено-зосереджених темпах, діатонічній ладобудові, що тяжіє до викори­ста­н­ня григоріанського хоралу, знамен­ного роз­співу або знаної секвенції 11 ст. чи «органуму». Твори К. звучать у концертах у країнах СНД, Естонії, Латвії, Фінляндії, Данії, США, Австрії, Італії, Румунії та Болгарії. Має записи на компакт-дисках та радіо.