Методієв Димитр Христов
МЕТО́ДІЄВ Димитр Христов (Методиев Димитър Христов; псевд. — Сотир; 11. 09. 1922, с-ще Гара-Белово, нині у складі м. Белово, Болгарія — 19. 06. 1995, Софія) — болгарський письменник, перекладач, громадський діяч. Заслужений діяч мистецтва та культури Болгарії (1969). Димитров. премія (1952, 1964). Премія ім. М. Рильського (1974). Учасник Руху Опору (1944–45). Закін. Літ. інститут у Москві (1954). Працював ред. (1953–58), гол. ред. (від 1966) болгар. ж. «Наша родина», заст. гол. ред. ж. «Септември» (1958–60), г. «Работническо дело» (1960–66). Перекладав твори укр. письменників, зокрема І. Франка, Т. Шевченка, П. Воронька, Д. Білоуса. Серед найбільших здобутків М. — перекл. вибр. творів Т. Шевченка з влас. передмовами (1956; т. 1–2, 1960) та повного вид. «Кобзаря» (1964; усі — Софія). Його перекл. вирізняються високою худож. майстерністю, передають рев. пафос оригіналів, їхні худож.-стильові та ритміко-мелод. особливості і сприяють широкому ознайомленню болгар. читача з творчістю класика укр. літ-ри. У поезії М. порушував актуал. проблеми сучасності, вони сповнені громадян. звучання й лірич. сповідальності. Окремі твори М. переклали Д. Білоус, П. Воронько, В. Ткаченко. 1961 виступив з промовою на урочистому засіданні в Москві, присвяч. 100-річчю з дня смерті Т. Шевченка, присвятив низку статей укр. поетові.
Додаткові відомості
- Основні твори
- На щурм! Стихотворения. 1945; Димитровско племе: Роман в стихове. 1951; 1955; 1964; 1970; Така ще си умра. Китайски дневник. Орлово гнездо: Малки поеми. 1961; Песен за Русия. 1967; Великото преселение: Стихотворения и поеми. 1970; И всичко пак ще се повтаря. 1975; Песен за генералната линия: Поеми. 1981; Избрани преводи. 1982; Душата ми е пълна с теб. 1984; Лиричен дневник. 1988 (усі — Софія); укр. перекл. — Червоний мак. 1969; Велике переселення. 1975 (обидва — Київ).
Рекомендована література
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 
