Метрична система мір

МЕТРИ́ЧНА СИСТЕ́МА МІР Першим кроком у встановленні сучас. Міжнар. системи одиниць (SI) можна розглядати створення десятк. М. с. м. під час Франц. революції та подальше розміщення 22 червня 1799 в Архіві Париз. Респ. 2-х платиново-іридієвих еталонів, що представляли метр і кілограм. 1832 нім. математик К.-Ф. Ґаусс запропонував використовувати М. с. м. разом із секундою як когерентну систему одиниць для фіз. наук. Цей учений уперше виконав абсолютні вимірювання магніт. поля Землі в десятк. системі, в основу якої покладено одиниці: дов­жини — міліметр, маси — грам, часу — секунда. У 1860-х рр. англ. фізики Дж.-К. Максвелл і В. Томсон сформулювали вимоги для когерент. системи одиниць, що включала осн. і похід­ні одиниці. 1874 представлено систему СГС — тривимірну когерентну систему одиниць, що базується на 3-х мех. одиницях — сантиметрі, грамі та секунді. Подальший розвиток фізики як експерим. науки багато в чому ґрунтувався на цій системі. У 1880-х рр. Міжнар. електротех. конгрес затвердив узгоджений набір практ. одиниць в галузі електрики та магнетизму: ом — для електрич. опору, вольт — для електрорушій. сили, ампер — для електрич. струму. Після підписання Метрич. конвенції 20 травня 1875 М. с. м. фактично надано міжнар. статус. Було створ. Міжнар. бюро мір та ваг (BIPM), засн. Ген. конф. мір та ваг (CGPM) і Міжнар. комітет мір та ваг (CIPM), розпочато роботи з розроблення нових міжнар. прототипів метра і кілограма. 1889 на 1-й CGPM затверджено міжнар. прототипи для метра та кілограма. Разом з астроном. секундою як одиницею часу ці одиниці становили тривимірну мех. систему одиниць МКС, схожу на систему СГС, але з осн. одиницями: метр, кілограм і секунда. 1954 на 10-й CGPM схвалено введення позначень «ампер», «кельвін» і «кандела» як осн. одиниць відповідно для електрич. струму, термодинаміч. температури й інтенсивності світла. 1960 на 11-й CGPM системі надано назву SI. 1971 на 14-й CGPM після тривалих обговорень між фізиками та хіміками сучасна версія SI була завершена шляхом додавання позначення «моль» як осн. одиниці для кількості речовини, в результаті чого заг. кількість осн. одиниць становить сім. Прийняття SI було підсумком великої праці, виконаної низкою міжнар. і нац. метролог. установ і організацій з уніфікації й уточнення одиниць вимірювання. SI, що є сучас. формою Метрич. системи, поширюється всіма країнами світу та все більшою мірою набуває ознак загальновизнаної єдиної міжнар. мови в царині вимірювань. Цю систему рекомендовано до застосування низкою міжнар. організацій, зокрема й Міжнар. союзом чистої та прикладної фізики, Міжнар. електротех. комісією.

П. І. Неєжмаков

завантажити статтю