Механічної обробки деревини Український науково-дослідний інститут

МЕХАНІ́ЧНОЇ ОБРО́БКИ ДЕРЕВИНИ́ Український науково-дослідний ін­ститут (УкрНДІМОД) Засн. 1930 як Київ. філія Харків. центр. НДІ ліс. господарства, що 1931 стала самост. н.-д. лісо­пром. станцією, а в грудні 1932 її реорганізов. в УкрНДІМОД. Знач. внесок у його організацію зробили вчені Київ. лісотех. ін­ституту М. Ко­стромін, В. Нерехтський, Є. Усердов, М. Житов. У перші роки діяльності в Ін­ституті працювали 2 лаб. (технол. і хім.), а вже 1937 їх було 5, також діяли екс­перим. майстерні, КБ та спеціалізов. наук.-тех. б-ка. У роки 2-ї світової вій­ни роботу УкрНДІМОД призупинено й поновлено в березні 1944. Ін­ститут під­порядк. Мін-ву ліс. та деревооб­роб. промисловості УРСР, від 1992 — Держ. комітету деревооб­роб. промисловості України, від 2000 — Держ. комітету пром. політики України. У 1950–60-х рр. науковцями Ін­ституту роз­роблено напів­автомат. лінію з про­грам. налагодже­н­ням вер­статів з обробле­н­ня деревини певного роз­міру, фарбува­н­ня деревини малоцін. порід, способи захисту деревини, нові матеріали з деревини та кле­йові сполуки, прилади для вимірюва­н­ня і регулюва­н­ня технол. параметрів, різал. інструмент, нові технології опорядже­н­ня меблів тощо. 1975–91 УкрНДІМОД — гол. установа Укр. наук.-вироб. деревооб­роб. обʼ­єд­на­н­ня; базова організація Міністерства ліс. і деревооб­роб. промисловості СРСР у галузі стандартизації та метрології пиломатеріалів, заготовок і виробів з деревини твердих листяних порід. У структурі (1980) — 14 н.-д. від­ділів. Осн. напрями діяльності: наук.-тех. забезпече­н­ня деревооб­роб. комплексу; роз­робле­н­ня рац. й ефектив. методів викори­ста­н­ня деревини; створе­н­ня нових технологій, матеріалів, устаткува­н­ня для деревооб­роб. галузі; роз­робле­н­ня стандартів, тех. умов та ін. нормат. документів, сертифікації продукції деревооб­робки, деревооб­роб. обладна­н­ня й інструменту. У 1970–90-і рр. Ін­ститут став важливим н.-д. центром не лише республіки, а й усього СРСР. Він виконував низку робіт на замовле­н­ня колиш. Ради екон. взаємодопомоги, Між­нар. організації із стандартизації (ІСО), за держ. про­грамами Комітету з науки і техніки СРСР тощо. За ці роки створ. і впроваджено нові технології й устаткува­н­ня для лісопильно-деревооб­роб., плитного, фанер. і мебл. вироб-в, роз­роблено низку нових матеріалів (зокрема вогне­стійкі фанерні плити для вагоно- і суднобудува­н­ня, струганий та лущений шпон зменшеної товщини, пресов. вироби, клеї, лаки, ґрунтовки тощо). Для виріше­н­ня про­блем суші­н­ня деревини виконано дослідж. аеродинам. та кон­структив. особливостей нових лісосушил. камер, створ. адсорбц.-регенерац. устаткува­н­ня, АСК процесом камер. суші­н­ня пиломатеріалів з мінімізацією енерго­спожива­н­ня й контролю якості матеріалу, роз­роблено матеріали для захисту від корозії метал. та залізобетон. камер. Окрім того, фахівцями УкрНДІМОД проведено дослідж. з ви­вче­н­ня особливостей технології пресува­н­ня профіл. виробів з композицій на основі по­дріб. деревини, створ. низку стрічкопильних ліній для роз­пилюва­н­ня деревини, вер­статів без­тирсового різа­н­ня та засобів малої механізації. У 1990-і рр. роз­роблено наук. основи пʼєзотерміч. формува­н­ня профіл. тіл з деформів. композицій, що до­зволило одержати функціонал. матеріали нового поколі­н­ня з викори­ста­н­ням від­ходів деревини; наук. під­ґрунтя формува­н­ня покрит­тів на виробах з деревини електро­статич. методом, що встановлюють осн. закономірності макро- та мікровластивостей покрит­тів на виробах залежно від технол. й електрофіз. параметрів; ви­вчено взаємодії дереворізал. інструменту з деревиною в процесі різа­н­ня, що до­зволило роз­робити шляхи зміцне­н­ня інструменту. УкрНДІМОД раз на 2 р. видавав наук. праці та проводив наук. конференції. Серед ві­домих учених Ін­ституту — Ф. Манжос, В. Шевченко, Г. Іноземцев, М. Фел­лер, Г. Гарасевич, С. Лосицький (1987–2003 — директор). 2004 на базі УкрНДІМОД створ. «Ресурс» Український державний науково-дослідний ін­ститут — гол. установу системи держ. резерву з питань, повʼязаних із організацією якіс. збереже­н­ня матеріал. цін­ностей.