Меч і воля
«МЕЧ І ВО́ЛЯ» — військовий місячник. Виходив від травня 1951 до грудня 1953 українською мовою (усього — 13 номерів). Видавець — гол. команда Укр. нац. гвардії (УНГ). Перше число видрукувано в Лондоні. Головний редактор — Т. Бульба-Боровець (див. Бульба Тарас), ред. — А. Гриценко (Авґсбурґ, Німеччина), П. Кісімов (Мюнхен, Німеччина). Наклад — 4 тис. прим. (1953). Гасло: «Єднаймо дух і зброю — чекає нас рішальний бій!». Завдання часопису — спонукати укр. молодь в еміграції до ідейно-політ. та військ. вишколу, щоб в Україну могли повернутися фахові військові. Уміщував окремі постанови й рішення конгресів та гол. команди УНГ, інформацію про військ.-тех. новини, матеріали з укр. і всесвіт. воєн. історії, тактики та стратегії тощо. Публікував статті з політ. та військ. тематики, художні твори про війну, спогади укр. вояків, фейлетони, оголошення та ін. Гол. ворогами українців ред. вважала СРСР і комуніст. ідеологію (гасло «Смерть московській комуністичній тиранії»). На шпальтах «М. і в.» вели пропагандист. боротьбу з ОУН, називаючи її «фашист. кублом», Союзом гетьманців-державників та УРДП, проте прихильно ставилися до Держ. центру УНР в екзилі та до УНР. Осн. рубрики: «Міжнародний огляд», «З хроніки політичного життя», «Від редакції», «З преси», «Літературна сторінка», «З нових видань», «Критика й бібліографія», «Поштова скринька». Серед авторів — Т. Бульба-Боровець, В. Бобко, А. Валійський, О. Величко, А. Гриценко, О. Гриценко, В Дубровський, В. Карий, Г. Которович, М. Крат, В. Крех, І. Крицевий, М. Млаковий, Д. Паркер, Г. Пікучий, В. Скуйбіда, Г. Токаєв, Б. Феденко. Журнал мав представництва в Австралії (А. Жуківський), Австрії (М. Марченко), Арґентині, Бельгії (В. Члівняк), Канаді (С. Лантух), США (М. Бояр), Франції (П. Номітч).