Матвєєв Василь Андріанович
Визначення і загальна характеристика
МАТВЄ́ЄВ Василь Андріанович (01(14). 01. 1907, с. Медведєво, нині Орлов. обл., РФ — 1982, Москва) — фахівець у галузі газової промисловості. Сталінcька премія (1941). Державні нагороди СРСР. 1920 був кур’єром окруж. відділ. Спілки гірників Донбасу, 1921–26 — учнем і робітником на металург. заводі в Юзівці (нині Донецьк). Закін. Донец. вуглехім. інститут (1932), де потім й працював. Із групою студентів під керівництвом проф. І. Коробчанського розробив поток. метод підзем. газифікації вугілля, впроваджений на лисичан. і горлів. № 4 шахтах «Підземгазу», перебуваючи 1939–65 на керів. посадах (нач. «Головгазу», «Головвуглегазу», «Головгазпаливпрому», «Головпідземгазу») зробив вагомий внесок у створення і розвиток газ. галузі. За його участі побудовані і введені в дію 5 станцій «Підземгазу», перші в СРСР магістрал. газопроводи Саратов–Москва і Дашава–Київ, найбільші газохім. комбінати з перероблення сланців у м. Кохтла-Ярве (Естонія) та м. Сланци, Новочеркас. завод синтет. продуктів, Щекін. газ. завод (усі — РФ) тощо. Співавтор і співред. вид. «Подземная газификация. Материалы опытных работ по подземной газификации углей за 1934–1936 гг.» (1936) та «Опыт эксплуатации газового хозяйства металлургических заводов: (По материалам межзаводской школы)» (1963; обидва — Москва). Від 1965 — на пенсії. М. — прототип одного з гол. героїв роману «Иначе жить не стоит» В. Кетлінської (Ленинград, 1960).
Рекомендована література
Завантажити статтю
