Матла Зиновій

МА́ТЛА Зиновій (псевд.: Святослав Вовк, Дні­провий, Чорний, О. Львівсь­кий; 26. 11. 1910, с. Містки, нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. — 23. 09. 1993, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — діяч ОУН. Закін. Академ. гімназію у Львові (1930), навч. у Львів. політех. ін­ституті (1933–34). Від 1933 — над­обласний провід­ник Львів., Бережан., Терноп., Пере­мишлян. обл. ОУН. 1934 заарешт., за звинуваче­н­ням у спів­участі у вбивстві польс. поліц. агента засудж. до страти, заміненої на довічне увʼязне­н­ня. Звільнений з поч. 2-ї світової вій­ни у вересні 1939. Після роз­колу в ОУН під­тримав С. Бандеру, був обраний чл. Проводу ОУН(б). Улітку 1941 — пред­ставник Проводу ОУН(б) при штабі Пд. похід. групи ОУН(б), згодом — кра­йовий провід­ник ОУН Пд.-Сх. укр. земель (Дні­пропетровськ, нині Дні­про). У лютому 1942 від­кликаний Проводом у Галичину, взяв участь у 2-й та 3-й конф. ОУН СД (само­стійників-державників). Від­тоді — політ. референт та чл. бюро Проводу ОУН(р) (революційної). Залучений до пере­говорів із пред­ставниками польс. антибільшов. під­пі­л­ля про спільну боротьбу проти рад. влади. У липні 1943 заарешт. ґестапо й увʼяз­­не­­ний у концентрац. таборі «Аушвіц». У листопаді 1944 звільнений. Від 1945 — чл. Проводу За­­кордон. частин ОУН. Працював у Червоному Хресті в Мюнхені. 1954 разом із Л. Ребетом ви­­йшов із Закордон. частин ОУН і організував групу «Двійкарі», на базі якої 1956 створ. ОУН(з) (за кордоном). Мешкав у Австрії, Німеч­чині, Франції, 1952 емігрував до США. Ві­ді­йшов від актив. політ. діяльності, був спів­роб. і гол. ред. (1971–81) часопису «Америка». Автор зб. новел «Пов­станські нариси» (1951), спогадів «Пів­ден­на Похідна група» (1952; обидві — Мюнхен).

Завантажити статтю