Матюхін Валерій Олександрович
МАТЮ́ХІН Валерій Олександрович (12. 03. 1949, Харків — 24. 05. 2023, Київ) — піаніст, диригент, музично-громадський діяч. Чоловік Г. Луніної. Народний артист України (2004). Національна премія України імені Т. Шевченка (2006). Закін. Київську консерваторію (1973; кл. О. Холодної). 1975–80 — арт. Київ. камер. оркестру; 1980–91 — соліст Київ. філармонії; водночас від 1977 — засн. та диригент Ансамблю камер. музики СКУ (нині Нац. ансамбль солістів України «Київська камерата»): від 2000 — ген. дир.–худож. кер. та гол. диригент. М. — один з найкращих виконавців фортепіан. творів В. Сильвестрова, О. Киви. Популяризував укр. музику у всій різноманітності її жанрів, стилів та напрямів. Один з ініціаторів проведення фестивал. проекту «Музичні діалоги», у якому представлено поєднання укр. музики із творами композиторів ін. країн світу. Під керівництвом М. відбулися прем’єри творів В. Сильвестрова, Є. Станковича, М. Скорика, Л. Грабовського, В. Зубицького, О. Киви, Л. Дичко, Г. Гаврилець, З. Алмаші, Ю. Гомельської, К. Цепколенко та ін. Разом з ансамблем гастролював у РФ, Франції, Австрії, Німеччині, Італії, Вірменії, Хорватії, Китаї, США, Грузії, Латвії.
Рекомендована література
- Конькова Г. Творча молодь: з довірою. Шляхи становлення // КіЖ. 1986, 20 лип.;
- Зосім О. «Київська камерата»: вчора, сьогодні, завтра…» // Музика. 1997. № 4;
- Луніна Г. Валерій Матюхін: «Процес руху вперед у моїй професії нескінченний...» // Там само. 2013. № 4.
Завантажити статтю
Людина 
