МАЦУ́РА Степан Макарович (24. 12. 1922, с. Дрогомишль, нині Яворів. р-ну Львів. обл. — 12. 09. 2008, м. Павло­град Дні­проп. обл.) — бандурист. Член Національної спілки кобзарів України (1999). Закін. 7 кл. сільс. школи. З дит. років спів­ав у місц. церк. хорі (під керівництвом П. Химича, І. Максиміва) та хорах товариства «Просвіта». 1947 заарешт., покара­н­ня від­бував у концтаборах. 1964 повернувся в Україну, 25 р. працював на шахтах Донбасу. Мешкав у Павло­граді. Ви­ступав як бандурист на шевченків. та ін. святах і концертах Дні­пропетровщини. 1991 спів­ав у Львові на кобзар. святі «Думи мої», 1992 брав участь у святі кобзарів та секції кобзаро­знавства наук. конф. у Пере­яславі-Хмельницькому (Київ. обл.). У репертуарі — укр. нар. істор. пісні («Морозенко», «Про Байду», «Іван Богун», «Мазепа», «Вже тому літ триста як козак в неволі», «Геть­манський марш» та ін.), пісні УСС і УПА («О, Україно, о люба ненько», «Як з Бережан до кадри», «Повіяв вітер степовий», «Не пора, не пора, не пора», «Триста літ минає», «Там під Пере­мишлем висока могила»), пісні на сл. Т. Шевченка та ін. поетів.