Киянченко Дмитро Георгійович
.jpg)
КИЯ́НЧЕНКО Дмитро Георгійович (19. 08. 1946, Київ) — живописець. Син Г. Киянченка та Н. Компанієць-Киянченко. Член НСХУ (1985). Закінчив Київський художній інститут (1972; майстерня В. Пузиркова), навчався у творчих майстернях АМ СРСР у Києві (1974–77; керівник С. Григорʼєв). Учасник обл., всеукраїнських виставок від 1972. Персональні — у Києві (1993, 2005–06, 2008). У складі творчої групи художників 1989–93 працював над серією монументальних панно на тему «Історія світової науки» для Київського політехнічного інституту. Створює тематичні картини, портрети, у яких прагне розкрити духовний світ людини, її психологічний стан, епіко-романтичні та ліричні пейзажі, натюрморти у традиціях київської школи реалістичного живопису.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «На кухні» (1963), «Річка Стугна», «Шевченко-художник», «Т. Шевченко. Захалявні книжечки», «Судак. Пляж» (усі — 1964), «Інспектор карного розшуку П. Могильний», «Дороги кличуть» (обидва — 1972), «Натюрморт із палітрою» (1975), «Київські метробудівці» (1976), «Артистка балету Н. Захарчук» (1980), «Наталія з котом Кузею» (1982), «Київська лавра» (1983; 1993), «Чисте небо» (1984), «Уроки війни» (1987), «У гримерній», «Старі речі» (обидва — 1992), «Лаврська тиша», «Майдан Незалежності уночі» (обидва — 1994), «Києво-Печерська лавра» (1996), «Відпочинок улітку» (1997), «У майстерні (Автопортрет)», «Подруги» (обидва — 2005), «Художня рада» (2006), «Зимове поле», «Натюрморт із мімозою» (обидва — 2009), «Оксанка» (2010), «Незнайома», «Матвіївська затока. Вечір» (обидва — 2011), «Півонії» (2012).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 